71-ші роковини Корюківської трагедії

altЦЕ – ОСОБЛИВІ ДНІ
 
1,2 і 9 березня на Корюківщині особливі. У ці дні багато людей поспішає до Меморіалу, що у центрі Корюківки, аби вшанувати пам’ять своїх рідних і близьких, яких безжально знищили фашистські окупанти у далекому 1943 –у році. Проміжок у понад сім десятиліть розділяє сьогоднішню гарну, благоустроєну Корюківку від спаленого містечка, котре карателі за три дні перетворили у суцільну могилу для майже семи тисяч корюківчан різного віку. Вже другий рік жертв Корюківської трагедії вшановують на державному рівні. На минулорічний ювілейний захід приїжджав заступник міністра культури та кілька нардепів, проте цього року представництво було набагато скромнішим. Серед почесних гостей: Микола Звєрєв, голова обласної ради; Сергій Бутко – представник Інституту національної пам’яті; Борис Дєдов – автор проекту меморіального комплексу, що нині будується в урочищі «Дуби»; народний депутат Сергій Аверченко; народний депутат минулих скликань Олег Петров та ін. Чимало містян очікували, що прибуде й народний депутат по нашому округу Ігор Рибаков, але він  участі в  урочистостях не взяв. Були його представники, котрі привезли від нашого обранця подарунки свідкам Корюківської трагедії. 
Коли колона, сформована біля райдержадміністрації, до складу якої увійшли керівники району і міста, почесні гості та представники трудових колективів, наблизилася до місця проведення мітингу – реквієму, там вже зібралося багато містян. Квіти, сумна музика, переповнені жалем і сумом слова ведучої Оксани Толкачової. Цьогоріч за станом здоров’я в урочистостях не змогли взяти участь свідки Корюківської трагедії. Від їхнього імені  пізніше виступить голова районної ветеранської організації Наталія Шелудько, а свій виступ вона завершить віршованими рядками нашого колеги Ігоря Халімана, книга поезій якого днями побачила світ.  
Візит новообраного голови обласної ради Миколи Звєрєва до Корюківки фактично був першим публічним виходом очільника представницької влади. «Я хочу звернутися до тих, хто був свідком цього страшного геноциду, тієї страшної війни, яка зачепила кожну українську родину. Я, як людина більш молодого віку, думаю: скільки вистраждав наш народ! Боляче говорити про те, як  мирні люди гинуть і віддають своє життя. А найстрашніше пекло на Сіверській землі довелося перенести саме Корюківці», — сказав Микола Звєрєв, звертаючись до корюківчан. Голова облради  порівняв злочин нацистів з подіями у Києві, коли у центрі нашої столиці загинуло майже сто людей.
Микола Звєрєв: «Минулої суботи, тільки заступивши на посаду, я проводжав в останній путь Андрія Мовчана з Ріпкинського району. Це була мирна людина. А ви бачили, скільки мирних людей загинуло у центрі європейського Києва. Це теж трагедія». Народний депутат-ударівець Сергій Аверченко розповів про трагедію власної родини: «Таку саму трагедію пережило моє рідне село в Щорському районі. 13 серпня 1942 року каральний загін оточив його,  мешканців ловили і кидали у палаючі будинки, убивали навіть дітей. 15 моїх найближчих родичів загинуло того дня. Врятувалась тільки мама і бабуся». 
Сергій Бутко, виступаючи, зазначив: «Наша спільна робота з вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії, дослідницька та наукова діяльність, оцінка цього злочину проти людяності з точки зору сучасної моралі та поширення цієї інформації, можливо, стали запорукою того, що останні політичні події на Чернігівщині, на щастя, не призвели до людських жертв».
 
КОМУ ГАНЬБА?
 
До слова запросили представника Ігоря Рибакова Анатолія Ладного. Він торкнувся багатьох трагічних моментів історичного минулого нашої країни , нагадав, що саме народний депутат Рибаков профінансував частину робіт з пошуку та перепоховання 250-ти жертв Корюківської трагедії. Але несподівано кілька представників місцевого «Удару», інших громадян, зокрема, прибулих з Семенівщини чоловіків, почали вигукувати «Ганьба!», «Геть!», «Де був Рибаков, коли вбивали на Майдані людей?», «На коліна!»… 
Сказати, що люди були обурені такою неповагою до пам’яті загиблих корюківчан, це не сказати нічого… Корюківчани просили, а дехто вимагав їх замовкнути, адже мітинг – реквієм біля місця вічного спочинку наших земляків – не те місце і не той час, де потрібно влаштовувати політичні чвари.
 
ЗАПРОСИЛИ ДО МЕМОРІАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ, А ПРО АВТОБУС НЕ ПОДБАЛИ
 
Почесні гості відвідали  Корюківський районний історичний музей,  загал, що зібрався на мітинг, запросили  оглянути місце будівництва Меморіального комплексу жертвам спалених сіл зі всієї України. Але ніхто не подбав про автобус, яким би бажаючі туди могли дістатися. Люди залишилися дуже незадоволеними…
 
«Я ОСОБИСТО ЗВЕРНУСЯ ДО ОЛІГАРХІВ…»
 
Безпосередньо на місці будівництва в урочищі «Гай» новий голова облради Микола Звєрєв ознайомився з ходом будівельних робіт. Пояснення надавав Борис Сєдов, автор ідеї та проекту самого Меморіального комплексу. Найактуальнішим запитанням представників ЗМІ до Миколи Звєрєва цього дня було те, у які строки буде завершено  будівництво та які обсяги фінансування для цього передбачені.
«Меморіал має бути збудований, – сказав голова обласної ради. – Якщо не буде бюджетних коштів – я особисто звернуся до підприємців та олігархів. З іншого боку, просити гроші у держави на меморіал теж не вихід із ситуації. Ця проблема може бути вирішена  по – іншому. Сьогодні зведені бюд­жети всіх територіальних громад області сягають 5,5 мільярда гривень. І не Київ, а ми самі маємо вирішувати, куди витрачати ці кошти. За такого підходу ми вирішимо  не лише питання будівництва меморіалу, а й безліч інших проблем нашої Чернігівщини».

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.