«Баталії» навколо палаючого сараю

14 січня у селі Охрамієвичі загорівся сарай, про що відразу повідомили пожежну службу. Виїхати на місце пригоди мали б бійці найближчої – Перелюбської ПСО, але через недостатню кількість пально-мастильних матеріалів місцеві вогнеборці відмовилися. Зателефонували до Прибині. Від них також надійшла відмова. Коли прибули рятувальники з Корюківки, сарай догорав. Власника господарства знайшли вдома – він сидів у кріслі і нервово палив…

На перший погляд, ситуація зрозуміла – сільські ПСО не спрацювали. Але не так все просто. Виникає ряд питань, наприклад: чому не спрацювала? А головне, кому поставити це питання, щоб отримати не тільки виважену відповідь, а й з’ясувати шляхи вирішення проблеми, аби подібного більше не виникало.

Фінансова залежність

Не у кожному селі є своя пожежна охорона. Наприклад, у Охрамієвичах її немає. Але це зовсім не означає, що село «беззахисне» перед «червоним півнем». У разі чого, з брандспойтом мають примчати з найближчої ПСО. У цьому випадку – з Перелюба, а потім вже Наумівки та Корюківки. Інша річ, що сьогодні ПСО перебувають на утриманні сільських громад, і якщо, скажімо, рятувальники із сусіднього населеного пункту приїхали на допомогу, то ті, кому її надали, повинні компенсувати пальне, використане пожежним автомобілем. Від того, як швидко повертають борги, і залежать стосунки між громадами.
Аби пожежна машина була у повній готовності, вона має бути заправлена 50 літрами пального. Виїхавши на місце загорання і повернувшись, у баку не вистачатиме певного літражу. Якщо компенсацію чекатимуть кілька місяців, а протягом них, не дай, Боже, станеться, пожежа у селі, де міститься ПСО, то ліквідувати «свою» – не буде можливості. Кого тоді звинувачувати: пожежників чи сусідів – боржників?
Саме так розмірковує перелюбський сільський голова Сергій Саливон. І у певній мірі, турбуючись про своїх односельців, має рацію.
– Будуть своєчасно повертати пальне, будемо направляти машину, – говорить Сергій Миколайович, бензину мало, а якщо у Перелюбі виникне пожежа?..
За словами сільського голови, подібні витрати, зрештою, компенсують, але доводиться чекати місяць і більше. Лихо ж, така річ, що чекати не буде, отож свідомо наражати себе на небезпеку розумна людина не стане.
Такої думки і працівники Прибинської сільської ради:
– Існує план роботи рятувальних служб, де чітко зазначено, за якою командою затверджено відповідну територію, – говорить прибинський сільський голова Петро Рябець. – Охрамієвичі не входять до переліку територій, закріплених за Прибинською ПСО. Є значно ближчі села. На допомогу сусідам ми завжди готові прийти, але і вони у свою чергу повинні вчасно розраховуватися. Наша пожежна охорона сьогодні утримується за рахунок внесків громадян і коштів з райбюджету – фінансується одна ставка. У нас збирають з двору 20 гривень на рік. Не здають кошти тільки ті, хто прописаний у селі, а мешкає у іншому населеному пункті. Запасу пально-мастильних матеріалів маємо 70 літрів. Робота налагоджена. Протягом минулого року ми теж потребували допомоги сусідів, але пальне відшкодовували відразу. Я вважаю, що у таких випадках найбільший строк компенсації пального день – два і не більше. Тоді буде довіра і співпраця. ПСО – об`єкт номер один. Це повинні розуміти насамперед ті, хто не має на своїй території відповідної служби, а у разі біди, мусить звертатися до сусідів».
Як гарний приклад взаєморозуміння, керівництво Корюківського РС У ДСНС наводить рибинську громаду. Там пальне компенсується відразу – машина з повним баком вже повертається до гаражу. Щоб так було, повинен бути резерв. Чому у більшості громад такого запасу немає?..

Людська безпечність

Робота сільських пожежних служб фінансується за рахунок щорічних внесків жителів населених пунктів. Їх сума визначається рішенням громади. Скажімо, у Перелюбі – 50 гривень з двору, у Прибині – 20, у Охрамієвичах – 20, у Холмах – 30 грн. Чи вчасно збираються ці кошти, залежить від самосвідомості кожного.
У рятувальній практиці є випадок, коли господар одного сільського маєтку навідріз відмовлявся сплачувати щорічний збір на утримання сільської пожежної, мотивуючи тим, що у його будинку «червоному півню» робити нема чого. Із року в рік «криючи» обурливими висловами, він випроводжав за хвіртку того, хто приходив забрати його «кревні». І раптом загорілося у його будинку. «Рятуйте, хлопчики!» – волав, бігаючи він навколо власної оселі, поки вогнеборці робили свою справу. Чи навчило чомусь життя того чоловіка – невідомо, але із «героя», якому ніпочім рішення громади, він перетворився на того, кого врятували за рахунок тієї ж спільноти.

Господарська байдужість

В Охрамієвичах корюківські пожежні стикнулися ще з однією прикрістю. При тому, що у селі дві водонапірні башти, води набрати ледь вдалося. Діставшись однієї з башт біля приміщення ферми, з`ясувалося, що на місці немає шланга. Його рятувальники знайшли за кілька метрів від башти. У такому ж стані – непридатному для забору води, і природні водойми села.
«Водозабезпечення – проблема, яка стоїть наряду із компенсацією ПММ, – говорить начальник РС У ДСНС України в Чернігівській області Олександр Росохач, – від того, як вони впорядковані, залежить швидкість рятувальної операції».
Як справи зі щорічним збором внесків на випадок «візиту червоного півня» у Охрамієвичах і чи є якийсь запас ПММ матеріалів на відшкодування, на жаль, відповісти новообраний охрамієвицький голова Віктор Мисник поки що не готовий.

Поки горів сарай…

На місце пожежі у с. Охрамієвичі рятувальники Корюківського відділення 9 ДПРЧ прибули за 25 хвилин, подолавши 30 км слизької дороги. «Людям завжди здається, що «пожежна» довго їде, – розповідає начальник відділення Андрій Савицький. – Але цього разу на свою адресу почули і приємні слова – про високий професіоналізм при ліквідації пожежі»…
Вогнеборці вгамували вогонь, тим самим врятувавши житловий будинок, який розташований поряд. На все – сорок хвилин. Щоби з`ясувати причину займання, знайшли господаря, на чиєму подвір`ї сталося лихо. Він сидів у будинку і нервово палив. Чи відомо йому про все те, що сталося за ці кілька десятків хвилин, поки він чекав на рятувальників? І чи має це значення, коли набираєш «101»?

P.S. Повертаючись до причин виникнення подібних ситуацій. Сподіваємося, наша публікація допоможе зрозуміти кому і над чим треба працювати, аби такого більше не повторилося….

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.