Бути гідними подвигу мужніх

DSC_0218_новый размер

Пам`ять

До 70-річчя визволення України від фашистських загарбників

Цього тижня з-під майстерного пера нашого колеги, знаного публіциста і краєзнавця, члена Національної спілки журналістів України Ігоря Халімана вийшла у світ книга «Пам’яті незгасної ріка».

Власна книга для людини творчої – наче народження дитини, наче підсумок певного періоду життя. Стільки хвилювань і турбот! Ось і для Ігоря Федоровича – це результат понад двадцятирічної праці у Корюківській районній газеті «Маяк».
Автор неспроста обрав тему мужності і звитяжності ветеранів та учасників Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років, партизанів, в’язнів концтаборів і тих, хто пережив воєнне лихоліття. У його особистому публіцистичному доробку – спогади і розповіді близько півсотні таких людей, які спочатку були занотовані у журналістському блокноті, потім опубліковані у «районці», а ось тепер – озиваються до нас зі сторінок книги.
Ігор Федорович понад усе хотів, щоб його робота побачила світ до 70-річчя визволення України від фашистських загарбників. Для нього особисто це – данина пам’яті подвигу незламних духом і спадок прийдешнім поколінням. Жаль тільки, що багато хто з героїв його нарисів не дожив до цього часу: Дмитро Макаренко, Феодосій Парфененко, Сергій Васюк, Василь Васильченко, Феодосій Животков, Михайло Києня, Віктор Костюк, Михайло Тихоновський, Михайло Леоненко, Іван Кухаренко та інші наші мужні воїни Великої Вітчизняної. Забирає вічність героїв, але пам’ять про них – не згасне. І слава Богу, що поруч з нами ще є живі свідки тієї страшної війни! Дуже доречним буде сьогодні згадати усіх цих героїчних людей – наших земляків, які свого часу вибороли мир, відстояли його надзвичайно дорогою ціною! Щоб пам’ятати… Щоб розуміти, хто ми є у цьому світі… Щоб бути гідними подвигу мужніх…
Хотілося б, щоб книга І. Халімана «Пам’яті незгасної ріка» стала вагомою складовою військово-патріотичного виховання підростаючого покоління Корюківщини.

17 коментарів

  1. вуж говорить:

    Хто дозволив надрукувати? Там же комуняки з москалями теж брали участь! Яке ж тут військово-патріотичне виховання підростаючого покоління Корюківщини??!! Комуняку на …!

  2. Халіман І. Ф говорить:

    Вуже, ви – людина без совісті і честі, яка не гідна подвигу мужніх.

  3. вуж говорить:

    А Ви, авторе, чули що-небудь про сарказм?

  4. партизан говорить:

    Вуж проплачений дешевий бот. Москальська підстилка, знає українську, тому ще більш образливо, що “наші” “люди” за гроші матір готові продати, а не те, що гнилий комент написати. Зауважте, цей плазун давненько воня під практично кожною статтею.

  5. вуж говорить:

    Де ж ти партазанив, герой? А “плазун” на багатьох мовах може писати, не хвилюйся. Якщо треба щось кудись написати, то плати – “Вуж проплачений дешевий бот.” Я ж дешевий, дорого не братиму…
    Який дурень буде комусь платити за коменти на сайтi, де бува 400 чоловiк за день???? Не всiх дурних вiйна побила…

  6. партизан говорить:

    Ну “па русски” вмієш, я навіть не сумніваюся. Так ти, дорогенький спочатку так і пописував, а тепер напевне “українізувався”. А з приводу війни… Так дійсно не всіх власовців і поліцаїв вистріляли. Залишилися “пресмыкающиеся”… Сколько хазяин дает или за пайку как в лугандонии “пашешь”, вуж?

  7. вуж говорить:

    Пашу за пайку, дай работу, партизан! Guerilla, help me please!!!!!!!

  8. партизан говорить:

    Партизан ТІЛЬКИ своїм допомагає. А вам, вуже хай фесебе “пАсильчькі шлёт”! adios dear really!

  9. вуж говорить:

    Ich brauche Hilfe, aber Partisan hilft nur Parasiten. Es tut mir wirklich leid…

  10. партизан говорить:

    Партизан допомагає своїм, а паразитам та прислужникам з 5-ї колони допомагає фесебе, і трохи напевно платить. Oder ist es?

  11. вуж говорить:

    Oder ist es? – Чи це? Як це розумiти? Ви там в лiсi зовсiм подурiли? Яке фесебе, кому платить?

  12. партизан говорить:

    ви напевно німецьку разом з таваріщєм путіним вчили? Бо так бризкати жовчу можуть тільки выкормиши кдб та кпу. Як там у класика “так может батюшка вы еще и партейный?”. Хоча я не сумніваюся що партєйний, причому зі стажем.

  13. вуж говорить:

    На жаль не довелось познайомитись з товаришем Путiним, але мову знаю непогано. То де це Ви жовч побачили, безпартєйний?

  14. партизан говорить:

    ну ви вже й присіли таващіру, кпу всє возмєстіт, нє бойтєсь. А про путіна (якого ви пишете з великої літери) я розумію, що вас не знайомили, таких шавок у нього мільйони, він навіть не знає про ваше убоге існуваня. Пеши исче, аффтар.

  15. вуж говорить:

    Та я i до Вас звертався на Ви (з великої літери), але бачу помилився. Путiн, звичайно, не знає про існуваня дуже багатьох людей, а про таких УБОГИХ (як пише де-хто) i знати не хоче. Де “партизан”, а де Путiн? Навiть не смiшно…

  16. партизан говорить:

    Зачепив “патрона”, зразу “груддю” кинувся хазяїна захищать. молодець може ще сотню рублєй накинуть за вірну службу.

  17. вуж говорить:

    А може за вірну службу 200 гривень дадуть?

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.