Чому занепадає підприємство?

авенн

Нещодавно до голови райдержадміністрації Віктора Чернухи прийшло близько п’ятнадцяти робітників та спеціалістів Корюківського хлібозаводу. Не на чаювання… На обличчях у них – схвильованість. Люди висловлювали наболілі проблеми: «Дізналися, що ближчим часом на підприємстві можливе скорочення. А у нас у кожного сім’ї, є діти, у частини жінок – чоловіки безробітні. Хлібозавод в останні роки здає позиції. Виведені з ладу деякі підрозділи. Зарплати невеликі. Ще й нас хочуть залишити без роботи».

У кабінеті керівника району розмова була емоційною. Робітники називали факти, чому гірше стало працювати підприємство. Наводилися приклади… Проте, на тій зустрічі багато запитань лишилися без відповіді. І головне з них – що заважає хлібозаводу працювати по-новому? Тож невдовзі районна влада виступила ініціатором проведення зборів на підприємстві.

ЧОМУ НЕ ПОВЕРТАЮТЬ 140 ТИСЯЧ?
До зали зібрався майже увесь трудовий колектив. Першим виступив Віктор Чернуха, який констатував, що майже з кожним роком хлібозавод здає свої позиції. Не завойовує нових ринків збуту. Були неодноразові нарікання на якість випеченого хліба. Незабаром стає відомо, що загалом хліб продається непогано, та значна частина виручених грошей до нього не повертається, або ж вони надходять з великим запізненням. Це підтвердили робітники. А згодом і голова райспоживспілки Олександр Олещенко скаже, що 140 тисяч таких грошей, зароблених підприємством, могли б допомогти розширювати ринки збуту, забезпечувати стабільність підприємства… Але чому хоча б відсотків 50 не повертається? Як виявилося, працюють вони на інші підрозділи споживчої кооперації.
Потім стало відомо про непоодинокі випадки закупівлі неякісного борошна. А відповідно з нього не спечеш якісного хліба. Отже, на виробництві відсутній належний контроль. Проте, більшість продукції все ж таки випускається якісна. Та виявляється, навіть бюджетні організації, в тому числі школи, корюківський хліб не брали на реалізацію. Вони торгували чернігівським, щорським, а не місцевим. Почувши такі факти, голова райдержадміністрації Віктор Чернуха сказав, що ситуацію виправлять…

ПРО СОЛОДКУ ВОДУ
І УПАКОВАНИЙ ХЛІБ
Хотіли б продавати хліб у супермаркеті АТБ, але його не беруть… Повної ясності, чому ж відмовляли, не було. Тільки потім стало відомо, що могли б і брати, коли б він постачався в упаковці. То хто ж не допрацьовує?
«Чому закрили цех по випуску солодких вод? Він би теж допомагав», – чулося у залі від робітників. Справді, райспоживспілка має велику мережу магазинів, вони б і торгували власного виробництва водою, мали додаткові і такі потрібні обігові кошти. А тепер торгують чужими водами – з різних міст Чернігівщини, України. Можливо, комусь це вигідно?
На сьогодні серед кращих в області Сосницький невеликий хлібозавод, де зберігається стала чисельність робітників та спеціалістів, не зменшується, а потрохи зростає випічка. Взагалі, її кількість майже удвічі більша, ніж у Корюківці. Сосничани мають додаткові ринки збуту у Менському районі, інших сусідніх, де їх хліб охоче купують. Як і корюківські хлібопекарі, сусіди працюють, використовуючи дрова, щоби зменшити затрати. То варто б туди поїхати за досвідом, повчитися, яким же шляхом досягають стабільних результатів, як завойовують ринки збуту хлібобулочної продукції.

ВРЯТУЮТЬ НОВІ
РИНКИ ЗБУТУ
Наприкінці спільних зборів трудового колективу виступила колишній спеціаліст заводу, а тепер—заввідділом економіки райдержадміністрації Олена Янченко, яка сказала, що підприємство зможе працювати, тільки потрібно постійно займатися ринками збуту. Раніше возили хліб до Семенівського і Менського районів. Чому відмовилися? За останній рік не відшукали сіл за ме­жами району, щоб розширити ринки збуту – ніяка робота у цьому плані не проводилася. Не шукали нові торгові точки підприємців, до яких би можна завозити хліб.
З приватними магазинами потрібно співпрацювати постійно на взаємовигідній основі, не припиняти таку роботу. Є торгові точки, і не тільки в Корюківці, а й у селах нашого району, котрі могли б торгувати корюківським хлібом. Тільки постійний пошук ринків збуту допоможе збільшити випічку. Тоді обов’язково будуть нові й стабільні результати, і непотрібно буде придумувати необ’єктивні причини зменшення виробництва, повністю збережеться трудовий колектив, буде можливість поступово збільшити зарплату, виплачувати премії.
Збори показали, що були періоди, коли роботу хлібозаводу пустили на самоплив, йому не приділялося належної уваги, не усі зароблені кошти працювали на виробництво, не докладалося постійних і великих зусиль, аби вивести його з відстаючих. Тож, щоб утриматися, потрібно перебудуватися та діяти по-новому.

2 коментарів

  1. Виктор говорить:

    Корюковский хлеб самого низкого качества, что я употреблял за прожитых почти полвека.

  2. НаВкусИЦвет говорить:

    Корюковский батон очень вкусный. Мы покупаем всегда!

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.