Чому ж навесні горить суха трава?

Ось таке своєрідне упорядкування території майже в центрі Корюківки могли бачити місцеві о дев`ятій вечора дев`ятого березня – біля мостику по вул. Бульварній підпалили очерет. Того, хто «підніс» сірника, у зареві полум`я видно не було, а от молоді люди, які стали свідками такого «прибирання», власними черевиками гасили вогняні язички, які розповзалися по сухій траві у всі боки.І хоча суху траву не можна випалювати, схоже, іншого шляху боротьби з двометровим сухим очеретом у центрі міста поки що не знають. 02

Людський фактор – одна з найпоширеніших причин будь-якого лиха. А найнеприємніше в цьому те, що ніякі події та їхні наслідки часто не впливають на поведінку людини – вона продовжує чинити так, як і зазвичай. Скільки на сторінках газети ми не розповідали про те, що спалювати суху траву чи торішнє бадилля з городу не тільки не можна, а і небезпечно, проте все одно як палили, так і продовжують палити, наче по – іншому впорядкувати прилеглу територію не можна. У минулому році, пригадується, навіть село ледь не згоріло через таке впорядкування. І що? Знову і знову «підносимо сірника» до сухої трави, наражаючи себе та сусідів на небезпеку. Яскравий доказ тому – десять пожеж у районі 9 березня. Ви тільки вдумайтеся – десять! Пожежні рукави не тільки не встигали просихати, пожежних машин у гаражі протягом доби ніхто з тих, хто залишився біля командного пункту, не бачив. Що там говорити про рятівників, які такого гарячого дня за останні роки не пригадують. І всі загоряння сталися з вини людини, але жодну особу, яка була винуватцем хоча б однієї з пожеж, не встановлено. І причина тому – знову людський фактор: хтось змовчав, хтось не схотів сваритись з односельцями чи сусідом. Всі знають і всі мовчать, забуваючи, що найкращий вихователь для людини, яка байдуже ставиться до правил у суспільстві, – саме суспільство.

Післясвятковий вихідний

Сказати, що нічого не передвіщало біди, не можна, оскільки у пожежній службі звикли: як сухо, так і горить. Отож цьогорічна рання бездощова весна нічого хорошого не обіцяє. Пересохлі трава і дерева – достатньо, як кажуть, іскри і полум`я розгориться так, що мало не буде.
Минулого понеділка пожежна машина о дев`ятій ранку вже мчала на вулицю Садову. Там через необережне поводження з вогнем невстановленої особи загорілася суха трава. Площа з півгектара покрилася пластівцями сизого попелу. Потім палаючу траву рятувальники гасили на вулиці Шкільній (Милейки). У Забарівці зайнялося п`ять гектарів, працювали бійці місцевої ПСО. Цього ж дня ще двічі їм довелося виїздити до хутора Опанасовичі. Там також горіла суха трава. Пожежники сільської охорони с. Тютюнниці від «червоного півня» рятували сахутівчан. ПСО Перелюба виїздила у с. Дубки. У Рудні боротися з двома гектарами палаючої трави приїздили вогнеборці з Шишківки. У Турівку бійці Наумівської ПСО виїздили тричі, суха трава знову і знову розгоралася.
Серед десяти пожеж у понеділок було дві, які заслуговували особливої уваги, як з боку вогнеборців, так і з боку усіх, хто продовжує випалювати суху траву, наводячи порядок на городах і прилеглих територіях, тих, хто вважає, що багаття у лісі – це безневинний відпочинок.

Ледь не згоріла хата

За будинком 59-річного корюківчанина-пенсіонера по вулиці Кірова – лісочок. Чоловік помітив, що вогонь ось-ось дістанеться його сараю – вітер його ніс з боку насаджень, він просто таки ковзав по сухій траві. Власник господарства спробував самотужки загасити спочатку траву, а потім вогонь, що вже дістався сараю і набирався сил. А коли зрозумів, що не впорається, зателефонував до пожежної частини. Вогнеборці приїхали швидко, та внаслідок вагань господаря, було втрачено дорогоцінний час – вогонь знищив сарай. За словами рятувальників, саме у цьому випадку через чиюсь недбалість, чоловік з легкістю міг би втратити і власний будинок.
А от у Охрамієвичах вогонь з городу таки дістався будинку, пошкодив стіни і перекриття, на своєму шляху знищив дві господарчі будівлі і погріб. До речі, на пожежу знову виїздили вогнеборці з Корюківки, жодна найближча ПСО до Охрамієвичів не поїхала. І знову людський фактор – не відшкодовують кошти за витрачене пальне. До речі, це другий подібний випадок, коли через незлагоджену роботу тих, хто має перейматися безпекою громади, втрачається дорогоцінний час. Можливо, варто звернути на це особливу увагу, а не поповнювати статистику сумними фактами? А між тим, приватне господарство у с. Охрамієвичах постраждало з тієї ж причини, що і решта цього дня – випалювали суху траву. Поговорюють, що вогонь «прийшов» з сусіднього господарства.
Принаймні, цими двома пожежами переймаються правоохоронні органи, бо у тих випадках, коли страждає майно і під загрозою опиняється людське життя, на місце подій разом із пожежниками виїздить слідчо-оперативна група Корюківського РВ УМВС.
А от у Турівці хазяїну господи пожежу у власному обійсті загасити вдалося майже самотужки за допомогою підручних засобів. Коли вогнеборці приїхали на місце, то побачили знищену вогнем покрівлю погреба і обгорілу траву, з якої, напевно, все і почалося.
10 березня суха трава горіла на площі 15 гектарів за межами Корюківки, у напрямку Холмів.

Розпрощався з життям

11 березня, майже о 16 годині, пожежну службу повідомили про те, що горить трава на відкритій місцевості по вулиці 8 Березня біля одного з будинків. Коли вогнеборці прибули на місце, виявили бездиханне тіло пенсіонера, який проживав за вказаною адресою. Причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем загиблого під час випалювання сухої трави. Припускають, що і вмер чоловік під час гасіння розбурханої ним же стихії. Пожежу ліквідовано, а точна причина смерті встановлюється.

У якості підсумку

Коли працівники пожежної охорони розповідали про пожежі, просили через газету ще раз звернутися до усіх: не випалюйте траву, хоча б тому, що факти говорять самі за себе – це небезпечне впорядкування. Суха рослинність перегниє за рік, тим самим принесе користь у вигляді компосту, а людська впертість, робити як завжди, поки приносить лише біду. Бережіть себе і ліс, коли надумаєте відпочити біля багаття. Жоден найсмачніший шашлик не коштує того ризику, якому піддаються люди під час гасіння лісових пожеж.
А для тих, на кого не діють такі прохання, хочеться сказати. Хлопці із пожежної частини добре знають свою роботу, але коли її у них багато – значить чимало і горя. Коли беретеся за сірники, щоб по-своєму впорядкувати територію, па­м`ятайте, що ви не одні такі безрозсудливі. Можливо, десь бійці вже ліквідовують наслідки подібного господарювання і тому у разі незапланованого повороту подій до вас просто-таки фізично не зможуть приїхати…
Це лише припущення, але де гарантії, що вогонь зупиниться саме там, де ви запланували?..

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.