Для користі Корюківки

«Я хочу добробуту громаді!»

Як і більшість корюківчан, бачу своє місто успішним. Хочу, щоб будували капітальні нові дороги, а не грейдерували ґрунтові чи латали старі асфальтовані. Щоби освітлення вулиць стало якнайкращим. Хочу бачити сучасні сквери, гарні місця відпочинку для усіх вікових категорій на всі пори року. Громадський транспорт має ходити не тільки взимку, а цілий рік. Якби сьогодні почали сортували сміття, то завтра б мали чисте довкілля для наших дітей. Для них потрібні школи раннього розвитку, сучасних танців. Необхідні басейн і молодіжний центр – універсальний простір для розвитку підлітків. Треба, щоб у Корюківці будували нові будинки, підприємства. Я хочу небагато – добробуту громаді. Ні в якому разі не кажу, що влада цього не робила чи не робить. А якщо порівняти з сусідніми районами (не в образу їм) – у нас темпи розвитку кращі. І це видно неозброєним оком.
Наважився поділитися ідеєю, яку у голові тримаю давно. Добре було б, аби звернули на неї увагу керівники найбільших підприємств громади і міста, міська влада, народні депутати, котрі на різних рівнях представляють нашу Корюківку. Я маю на увазі створення фонду кредитування на започаткування або розширення малого бізнесу. Під 5 відсотків, не більше. Можливо, з відстрочкою сплати кредиту. Уявіть, що корюківські студенти після інституту будуть чітко розуміти, що почати бізнес найлегше вдома, у рідному місті. Чи будуть вони повертатися? Я впевнений – більшість з них так і зробить. А скільки в їхніх головах цікавих ідей, енергії і натхнення! Але без міцної підтримки все це згасає. А як молодь любитиме своє місто за можливість себе реалізувати саме тут? Я впевнений, що Корюківка зі своїм потенціалом має всі можливості створити умови для бізнесу. Тоді років за п’ять ми будемо першими в області за темпами економічного зростання.
Розумію, що виникатиме багато юридичних перешкод, але бажання створити такий бізнес-клімат в Корюківці має бути набагато сильнішим. Бо на умовах кредитування, які тепер пропонують банківські установи, не зробиш нічого вагомого. Я сам з цим зіштовхнувся. І коли розумієш, що мрія може так і залишитися мрією, на кресленнях, в голові, в бізнес-плані, і не бути втіленою в життя – опускаються руки.
Тож у чиїх силах запустити такий механізм, будь-ласка, потримайте в голові цю думку хоча би три дні. Маю надію, що гарне зерно я вже посіяв, і ви дасте йому прорости. Бо немає нічого неможливого. А які раціональні думки і пропозиції в інших молодих людей? Поділіться ними.

Андрій БАРАБАШ,
корюківчанин

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.