Гадюка у дворі

Корюківчанин Петро Лось саме граблі ремонтував у власному дворі, коли почув підозрілий шурхіт за спиною. Чоловіка аж у холодний піт кинуло, як побачив, що в отвір між фундаментом і огорожею втекти намагається …гадюка!

DSC_0428

Петро Лось /фото автора

Гадів – побільшало?
Не довго думаючи, Петро Андрійович притис її за хвоста, а вже потім – розправився з нею, як знав. Коли ми приїхали до нього додому, гадюка вже висіла на воротях – нерухома, але дуже страшна!
– Вона б, напевне, таки втекла, якби не була вагітною, – розповідає господар. – Ось, подивіться, яка вона велика…
Чоловік розповів, що минулоріч від укусу гадюки постраждав його 16-річний онук. А навесні цього року повзучого гада бачив на своєму подвір’ї і його сусід. Каже, що той був із зеленим хвостом, начебто, такі водяться у болотистій місцевості.
– А оце не так давно інший сусід розповідав про свою пригоду, – продовжує П. Лось. – Повечеряли з дружиною і лягли спати, аж раптом почули якийсь підозрілий звук. Увімкнули світло – голова вужа дивиться прямо на них… І взагалі багато хто каже, що цьогоріч повзучих значно побільшало. Тож, зателефонувавши у редакцію, хотів просто попередити людей, а особливо дітей, щоб були обачнішими.

Знайдіть десять відмінностей
«Вуж чи гадюка? Та для мене все, що повзе, – гадюка!» – каже знайома. А й справді, чи багато ми знаємо про цих плазунів? І як їх відрізнити одне від одного? Швиденько в інтернет!
Найперше, що відрізняє вужа (не ядовиту гадюку) від змії – «жовті вуха» на голові. А ще, у гадюк зіниця ока вертикальна (як у котів), а у вужів – кругла. За формою голови теж можна впізнати небезпеку: у гадюки голова – трикутна, у вужа – овальна, яйцевидна. Якщо хребет плазуна прикрашений темним зигзагоподібним малюнком – перед вами отруйна змія (хоча, правда, бувають і чорні змії, без «узору»). Тіло гадюки значно коротше за вужине. Якщо перехід від тіла до хвоста у гадюки – різкий, а тому дуже помітний, то хвіст вужа – довгий і тонкий – є плавним продовженням його тіла. Це – основні ознаки, за якими, кажуть, у природних умовах навіть неспеціаліст зможе відрізнити справжню небезпеку від хибної тривоги. Головне, у потрібний момент згадати їх!

Небезпечна навіть мертва!
Неймовірно, але виявляється, що навіть мертва гадюка здатна помститися за нанесений їй смертельний удар! Після нищівного удару плазун ще тривалий час зберігає здатність рухатися, а небезпека його ядовитих зубів не зменшується навіть тоді, коли йому відсічуть голову! Голова намагатиметься укусити, повертаючись туди, звідки, за її відчуттями, може насуватися небезпека. Тож навіть мертву гадюку краще не брати у руки. Про всякий випадок…

Перша допомога
Якщо вкусила гадюка, то на тілі потерпілого залишаються сліди двох отруйних зубів (рідше одного). Ці ранки, віддалені одна від одної на 1-1,5 см, кровоточитимуть. Укуси нешкідливих полозів мають інший вигляд – дуга із багатьох дрібних подряпин.
Найнебезпечніші укуси – у ділянці обличчя і шиї, але найчастіше плазуни хапають за кінцівки. У такому разі дуже важливо, щоб уражена кінцівка залишалася нерухомою, бо рухи прискорюють розповсюдження отрути у загальній циркуляції крові. Краще зафіксувати руку чи ногу пов’язкою або шиною. Потерпілому треба якнайбільше пити. Алергічну реакцію допоможуть зняти антигістамінні (протиалергійні) препарати. Більшість друкованих інтренет-джерел переконують, що до 50% отрути з організму людини можна видалити, якщо одразу ж після укусу відсмоктати її з ранки протягом 10-15 хвилин. Категорично забороняється накладати джгут. І, звісно, хворого треба якнайшвидше доставити у найближчий лікувальний заклад, де йому нададуть кваліфіковану медичну допомогу і введуть протиправцеву сироватку.
Нехай вам ніколи не стануть у нагоді вищеописані поради. І – жодного гада на вашому шляху!

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.