Годувальниця-корівчина – для всієї великої родини

За час дії з 2012 року районних програм передачі нетелей (плідних телиць) за кошти обласного бюджету багатодітним сільським сім’ям – на Корюківщині одержали безоплатно таких тварин 9 родин.

Нинішня програма розрахована до 2020 року, тож подібні придбання в нашому районі ще будуть. Раніше нетелей возили з племінних господарств Мени та Семенівщини, тепер, після змін 2016 року в програмі, можна закуповувати тварин у своєму районі, в тих підприємствах, де протягом останніх двох років одержували від кожної корови середньорічний надій молока 6 тисяч літрів і більше. Тому торік було придбано трьох нетелей української червоно-рябої породи у приміському ВСК ім. Горького, які “переселилися” до багатодітних сімей у села Воловики, Бурківку та Козилівку.
І от після новорічно-різдвяних свят, тьмяного безсніжного січневого дня, більше схожого на листопадовий, районна комісія для визначення сільських багатодітних родин, що мають право на отримання таких нетелей, відвідала кілька домогосподарств. Цього разу члени комісії у складі – її голови, начальника відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації Тетяни Олійник, головного спеціаліста відділу Василя Кравченка та завідувача сектору статистики в районі Тамари Корень перевіряли умови утримання тварин, наявність запасу кормів для їх задовільної годівлі-зимівлі.
Спочатку поїхали в один кінець району, на край вулиці Вокзальної за залізничним переїздом у селі Воловики (колишнього підпорядкування Забарівській сільраді), забравши попутно і місцевого фахівця з соціальної роботи районного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Марину Ковальову. На віддаленому кутку в непоказній хатині проживає тридцятитрьохрічна Наталія Рябова з п’ятьма дітьми. Найменшенький Мишко народився у минулорічному червні, найстарша Людмила – 2005 року народження. Тепер на їхньому подвір’ї у хліві є і Марта, котра повинна незабаром отелитися і тоді забезпечуватиме хазяйку та дітлахів своїм молоком…
Значно ошатніше виглядає дім тридцятидворічної Ганни Шевченко у селищі Холми. Вони з чоловіком Віктором ростять шістьох дітей. Якраз ведуть ремонт свого будинку. Кормів для Гуцулки, яку тримають другий рік, мають достатньо – сіна, соломи, буряків, борошна і навіть турнепсу. А в домі Руслана Галенка та його дружини Ірини в селі Козилівці члени комісії застали якраз важливу роботу: найстарша з шістьох дітей дванадцятирічна Альона з восьмирічною Юлею і шестирічним Ванею ліпили та пекли фігурне печиво. Звісно, для такої смакоти і до неї молоко дуже потрібне! Калину їхню теж годувати є чим, тож коли отелиться, знову даватиме господарям вагомі надої. У їхніх сусідів по вулиці Віри та Сергія Напилових придбана за районною програмою підтримки Ласка теж додавала своє молоко в раціон родини з сімома дітьми. А от Дереза тільки нещодавно прибула у село Бурківку (колишній Червоний Довжик), у хлів домогосподарства Лариси Тимченко і її чоловіка Ігоря, котрі мають сімох дітей, старші двоє з яких вже спробували військової служби. Молода тварина у березні має отелитися і напевне радуватиме своїм молочком дітлахів, що поглядали на членів комісії із-за прикрашеної ялинки… Домашнє господарство нині – велика підмога для всякої родини звичайного достатку, а тим більше – багатодітної.

Альона, Юля і Ваня готують смачне печиво

Дереза стала мовби членом сім’ї у селі Бурківці

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.