Холми: Про підтоплені городи, харчування у дитсадку і шкільні перспективи

– Тече річка невеличка – не водичка, а …барда! – відчеканив по телефону якийсь чоловік, житель Холмів, зателефонувавши у редакцію у п’ятницю 20 липня. – Приїздіть, самі побачите! Та й почуєте, бо тут такий сморід, що дихати не можна…
Потім телефонували ще, зокрема, і місцева мешканка Тетяна Деньгуб. Це повз її хату неслася велика вода, брудна і смердюча. «Стався прорив на спиртозаводських відстійниках. Затопило городи, посіви, сусідський сад…»
Ми виїхали у Холми за тривожним дзвінком, а побувати довелося не лише на підтоплених городах…

Тільки у чоботях
Бурхливий брудний потік, який нісся з вулиці Єременка на Вишневу, здається, радував лише місцевих дітлахів, які у гумових чоботях охоче вимірювали глибину «річки», облаштовували містки-переходки і весело повідомляли, що «далі не проїдете».
А біля будинку Тетяни Деньгуб, окрім хазяйки, на нас уже чекали її сусіди: Ніна і Олександр Федченки, Олександр Якович Деньгуб, Галина Деньгуб. Велосипедами під’їхали Олена Деньгуб і депутат селищної ради Ніна Геращенко. Свого велосипеда посеред великої калюжі зупинила і Галина Демченко, каже, їде «на розвідку»: чи вцілів її город після «потопу»?
– Оцю «річку» з відходів несе сьогодні з восьмої ранку, – розповідають жителі вулиці Єременка. – Приїздив вже і селищний голова В. Запорожець, і керівництво заводу було на відстійниках. Бачили, як там працював екскаватор. Сказали: причину усунули. Утім, цьогоріч це вже третій раз нас затоплює. Ходімо разом подивимось, що з людськими городами…
І – винесли високі гумові чоботи, бо в іншому взутті навіть перетнути вулицю не вдасться, не те, щоб дістатися дальніх городів холминців. Робити нічого – взуваюся і йдемо. Не побоялися брудної води, бо не було чобіт, Ніна Геращенко і Олена Деньгуб. Роззулися і пішли босі…

І сад, і сіно,
і городи…
Зліва по вулиці – будинок Ніни і Олександра Федченків. Сад весь підтоплений, вода дісталася і копиці з сіном, пройшлася посівами зернових.
– Що буде з цього саду? Все вимокне… – бідкається хазяйка.
За Федченками ще будинок, а потім – кукурудзяний лан інвесторів та людські городи, за якими і видніються поля фільтрації (у народі – відстійники). Брудна вода не обирала шляху, десь пройшлася пшеничкою, комусь картоплю вимила. Під напором місцями не встояла навіть кукурудза…
– Чий же це воно город майже весь у воді? – роздивляється Галина Демченко. – Чи Сашка Тураса?.. Чи Віталіка Лізункова?..
Город Галини Іванівни постраждав менше. Та від того жінці не легше – шкода чужих зусиль і коштів. То поморозить навесні, то заллє влітку… По багнюці добралися до полів фільтрації, куди спиртозавод скидає стічні води після виробництва. Що являє собою ця водоочисна споруда? Чимала ділянка землі, де вириті величезні котловани (карти), по поверхні яких і розподіляються стоки. У ближчій до городів карті – стоків небагато. Напевне, прорив стався далі. Видно, що там, вдалині, ще стоїть техніка, люди…

«Все буде: і картопля, і компенсація…»
Дорогою назад, жінок наздогнав автомобіль, з якого вийшли заступник директора Холминського спиртозаводу Дмитро Мединський та головний інженер Іван Гузь, які поверталися з місця проведення робіт.
– Не хвилюйтеся, урожаї будуть нормальні, адже це все – органіка, – запевняє з ходу Д. Мединський. – Від тієї хімії, яку вносять на поля, насправді шкоди значно більше…
То що ж сталося? Зі слів керівництва заводу, поля фільтрації (12 карт) розташовані на площі 11 гектарів. У четвер, 20 липня, близько 7.00 стався прорив на одній з карт, який уже за дві з половиною години перекрили. Кажуть, що нормально обслуговувати ці споруди не дають саме людські городи.
– Для обслуговування споруд необхідна 300-метрова санітарна зона, – стверджує І. Гузь. – А на цих площах – людські городи, землі самозахвату…
– А як нам бути?.. Як боротися з отим смородом, який не дає дихати? – не вгавають люди. – Мій семирічний син Нікіта задихається, – додає Т. Деньгуб. – Лікуємо постійно, вже об’їздили з ним усі медзаклади…
– Це стоки барди, хімії тут нема, – переконує Д. Мединський.
– А смердить, бо – органіка. Жмих відбирається, а всі поживні речовини залишаються у воді, у тому числі і розчинений білок, який за 2-3 дні спричиняє такий запах… – додає І. Гузь. – Зараз на території заводу готується цех по утилізації барди. З його запуском проблема стоків відпаде сама по собі – вода буде настільки якісною, що її можна зливати прямо у річку…
Сучасне імпортне обладнання потребує значних капіталовкладень, тому на запуск цеху, кажуть, доведеться чекати ще принаймні рік. На часі ж і ремонт котла та інші нагальні питання виробництва, яке працює і забезпечує роботою 120 холминців.

«Ви завжди там,
де щось погане…»
Такими словами біля селищної ради зустрів працівників редакції голова Віталій Запорожець. Реагуючи на людські біди і негаразди, засоби масової інформації роблять свою роботу, тож шпилька це чи комплімент – нехай кожен сприймає на свій розсуд…
Селищний голова розповів, що зранку побував на місці події з головним інженером, пізніше зустрівся з керівництвом спиртозаводу. Що робити далі? Восени, коли люди зберуть урожай, планується залучити фахівців інституту землеустрою для того, аби по-новому зробити прив’язку цих споруд.
– Серед городів, які впритул підійшли до полів фільтрації, є і «законні», і «незаконні». Треба буде вирішувати це питання, бо санітарна зона повинна бути, – каже В. Запорожець. – Коли запрацює цех по утилізації барди, навантаження на фільтраційні поля зменшиться у десятки разів… Наразі усі люди, які постраждали від підтоплення, нехай звертаються у селищну раду, я особисто контролюватиму питання відшкодування їм збитків… А ви ось краще б написали, як змінилося харчування у нашому садочку! Діти тепер двічі на тиждень споживають рибу, у раціоні з’явилося молоко (домовилися про прямі поставки зі «Слов`яночкою»), якісне м’ясо (поставляє «Наша ряба»), ін. Для зберігання продуктів садок забезпечили двома холодильниками, думаємо про облаштування погреба, аби овочі зберігалися у належних умовах, а не у підвалі, як зараз…
Нагадаємо: про конфлікт, який розгорівся у селищі через бажання покращити харчування вихованців дитсадка «Колосок», наша газета писала неодноразово. Тоді по різні його боки опинилися селищна рада з її керманичем та дитсадок з батьками.

Скільки ж коштує
дітодень?
По дорозі у садочок зайшли і на холминський ринок. Чому? Нещодавно на електронну адресу нашої «районки» надійшли декілька фото, на яких – купи сміття, зарослі і розбиті дерев’яні ларьочки для торгівлі. З підписом: «Базар у Холмах». Йдемо пересвідчитися на власні очі, який вигляд має найбільше місце торгівлі у селищі. Задавнена купа непотребу одразу за воротами ринку, пляшки і сміття повсюди, похилені дерев’яні навіси, бур’яни у людський зріст підтверджують: надіслані знімки – не фотошоп, і у цьому місці справді реалізують товари, зокрема, й продовольчі…
Прошкуючи у «Колосок», зустрічаємо завідувача селищного дитсадка Лілію Максимову – їде велосипедом додому на обідню перерву. Дізнавшись, що ми у дитсадок, Лілія Миколаївна повернулась на роботу, щоб показати і розказати, як сьогодні працює установа.
– Від входу на територію садочка і до кожної з груп, харчоблоку та інших приміщень – все зроблено виключно коштом батьків і спонсорів, – розповідає Л. Максимова, заходячи на подвір’я дитячого закладу. – Своє надійне плече завжди підставляють, спасибі їм: Холминський держлісгосп, спиртозавод, агрохолдинг «Урожай», місцевий підприємець Василь Чеботарь, депутати: обласної ради Олександр Демченко і міської – Олександр Левицький, народний депутат Анатолій Євлахов, фабрика техпаперів, БК «Слов’янський», ін.
– Як же змінилося харчування дітей? – запитую у завідувача.
– Організацією харчування у дитсадку віднедавна займається виключно виконавчий комітет Холминської селищної ради, – відповідає Л. Максимова. – Приблизне двотижневе меню теж складає і затверджує виконком, не звертаючи уваги на пропозиції старшої медичної сестри дитсадка. Виконком обирає і постачальників продуктів, встановлює графіки та обсяги завозу. Дитсадок лише подає заявку на продукти харчування, згідно з їхнім двотижневим меню, але у селищній раді і на неї не звертають уваги – там роблять свої обрахунки і бухгалтер формує заявку. Як у завідувача, у мене немає ні адрес постачальників, ні графіків завозу. Буває, привозять продукти у суботу, коли садок не працює, і часто без сертифікатів якості. Їх пізніше передають факсом на селищну раду, а звідти нам, але без цих документів продукти дітям на стіл не потрапляють.
Тепер щодо молока. Наприклад, 7 липня, у п’ятницю, привезли його 110 пакетів (і знову без сертифікатів, їх нам надали пізніше). Термін придатності – 12 липня. Таким чином, при приготуванні сніданку у середу, 12 липня, молоко просто збіглося – і зі сніданком затрималися, і 15 невикористаних пакетів молока, за вказівкою селищної ради, вимушені були списати, хоча їх можна було обміняти у постачальника…
У селищній раді не можу ніяк добитися: за якими ж цінами закуповуються продукти харчування? Відповідно, батьки не знають, якою буде вартість дітодня, скільки доведеться заплатити за липень. Стосовно самого харчування: у раціоні справді з’явилося молоко, твердий сир, соки, більше риби, м’яса і – абсолютно непродумане і неправильно складене меню.
– Що ви маєте на увазі?
– Ось, приміром, понеділковий сніданок: варене яйце, макарони відварні з вершковим маслом, салат з моркви, какао, батон з вершковим маслом і твердим сиром. Із запропонованого непоєднуваного поєднання хтось з дітей з’їсть тільки яйце, інші – лише макарони. Ну, ще поп’ють какао, а ось чай з молоком, який тепер переважає у меню, дітям взагалі не до вподоби. Куди дівся просто чай, фруктові компоти і киселі, які ми завжди готували з домашніх ягід і фруктів? Зараз компоти ми варимо лише із привозних яблук…
Або ось, скажімо, у плов і рагу передбачена свинина, натомість котлети, гуляш, биточки даємо дітям з курячого м’яса. Хоча доцільніше б у рагу покласти курятину, а котлетки робити зі свинини, а не з обрізаних стегенець.
Більше стало риби у різних стравах, однак, ті ж рибні кнелі і рибні котлети діти не їдять. Тим більше, якщо ці рибні страви, згідно з меню, дають три дні підряд. Краще б, якби чергувалися смажена риба і відварна. Взагалі зникли з меню млинчики з повидлом, на які діти завжди чекали… На мою думку, до складання меню треба підійти відповідальніше, бо наявне нашим дітям не підходить. А через це багато продуктів просто потрапляють у помийне відро…
Лілія Миколаївна підтвердила, що овочі у садочку зберігаються у підвальному приміщенні (старий погріб дуже вологий і його вже давно не використовують).
– Картопля і тепер зберігається у підвалі, – каже завідувач садочка. – М’ясо і риба – у холодильному обладнанні, яке надала селищна рада. Ходімо, я вам його покажу… Ось одна морозильна шафа (скриня) має застосовуватися для зберігання і м’яса, і риби разом. Вона без перегородки, тож її, як могли, змайстрували у садку самотужки. А холодильник і взагалі місцями заклеєний скотчем, гумовий ущільнювач на дверцях роз’їхався на смужки, тож дверцята вимушені були оснастити саморобним гачком, аби холодильник хоч так тримав необхідну температуру…

А у Холминській школі чекають
на радомських
школярів
Цією новиною з газетою поділився директор Холминської ЗОШ І-ІІІ ст. Олександр Шевчик. На сьогодні вже є 9 заяв від батьків дітей, які хочуть навчатися у Холмах.
– Рішення батьків обумовлене тим, що Радомська школа перебуває на межі закриття, – розповідає Олександр Іванович. – Наразі там 24 учні, а для функціонування закладу потрібно щонайменше 25. Батьки розділилися: частина – за те, щоб віддавати дітей у Погорільці, інші – у Холми…
Оскільки Радомка входитиме до Холминської ОТГ, а школа у Холмах є опорною, тож і рішення батьків віддати дітей на навчання у селище – логічне. За словами директора, на сьогодні вирішується питання грейдерування дороги між Камкою і Радомкою, щоб шкільний автобус зміг підвозити одразу і камківських, і радомських школярів. Підтримку у цьому питанні пообіцяли керівник агрохолдингу «Урожай» Олександр Левицький, депутат районної ради Юрій Чепурний та інвестори з Радомки.
А тим часом Холминська школа вже готова до початку нового навчального року. Виблискують пофарбовані два спортзали, оновлені комп’ютерні класи, відремонтовані кабінети, які незабаром наповняться дитячими голосами. За попередніми даними, з 1 вересня у Холмах навчатиметься близько 300 учнів. Отож школа, яка розрахована на 624 учнів, здатна прийняти не лише всіх радомських школярів, а й багатьох інших бажаючих.

Фото автора

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.