Гості – з квітами маку, фотовиставкою і хвилюючими розповідями

Якраз 8 травня до Корюківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 завітали гості з Київщини, яких запросив відвідати наш край голова молодіжної громадської організації “Альтернатива” Володимир Онищук. У актовій залі школи відбулась дружня зустріч з учнями і вчителями…

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Володимир Онищук (зліва) і гості з Київщини

Приїхали з села Літки Броварського району представники місцевої школи імені Михайла Стельмаха (там письменник у свій час вчителював). Вчителі Ярослав Сацьків і Лідія Фісунова (вона зі своєю донькою Мар’яною), психолог школи Аліна Карпенко. Зайшли до актової зали – “Слава Україні!”, учні дружно відповіли – “Героям слава!”. Цим гаслом, сказали прибулі, вони перевіряють настрій, відклик-відгук аудиторії, з якою спілкуються. Розповіли, що проживають за півсотні кілометрів від столиці, тож події Революції Гідності тісно торкалися і їхньої громади, учні школи їздили у ті буремні дні на Майдан Незалежності…
До речі, Лідія – вчителька з Донецька, а була змушена покинути утворену там “квазімододержаву”, донька її не змогла закінчити навчання у приватному ліцеї. Мар’яна у своєму емоційному виступі перед корюківськими ровесниками згадувала, що бачила початок війни, яку назвали АТО, обстріли “Градами” та як рідний Донбас став кривавою раною… Тепер у них дві батьківщини – Україна і та, що залишилася за лінією фронту. У їхній сільській школі зараз навчається понад тридцять дітей-біженців з Донбасу і Криму, серед них і росіяни, і кримські татари.
Вони започаткували проект, який підтримали громадські організації Канади і США. Створили мобільну фотогалерею національної пам’яті із великих знімків, котрі розповідають про Революцію Гідності на Майдані, Героїв Небесної Сотні та АТО. Їздять по школах, щоб засіяти молоді свіжі голови новими думками. Цього дня вони ще збиралися побувати у районному будинку культури на презентації фільму “Добровольці Божої чоти”, потім їхати у Чернігів на заходи до Дня пам’яті та примирення.
На їхніх грудях полум’яніли квіти маку, символу пам’яті, перемоги і перемир’я. Вони емоційно розповідали, вели діалог із учнями про нещодавні і сьогоденні події. Що таке Майдан? Це нині більше, ніж просто столична площа. Це Євромайдан, Революція Гідності, Народне повстання, Майдан Свободи, ще називають його інкубатором громадянських ідей, спалахом креативу… Бо ж не лише в Україні стали модними жовто-блакитні кольори, вишиванки. Тієї осені не справдилися сподівання на євроінтеграцію. Молодь повстала проти цього. Хоча 17 і 83 – такий вік наймолодшого і найстаршого загиблих на Майдані. Після нього молоді люди усвідомлюють, що почалося нове життя, будівництво нової держави. В основи її закладаються євроцінності, демократизація, націоналізм.
Треба вчити вітчизняну історію, бо з часів Богдана Хмельницького наступали ми на одні й ті ж “граблі”… Думали, що живемо у незалежній країні, а держава виявилася слабкою. Революція Гідності продовжується на сході гібридною війною. Треба збагнути, які виклики долі стоять перед нами і знайти спільні точки дотику, хоч усі ми різні. Гості побажали нашим учням нестандартного мислення, бути патріотами України, тобто насамперед українцями в душі, знати свою історію, давню і сьогоденну. Напевне, така зустріч не залишила байдужою молодіжну аудиторію.

2 коментарів

  1. Ната говорить:

    А куда делись комментарии?

    А, “троллинг”. Со стороны редакции. Так проще, правда?

    Вот и реальный пример МАНИПУЛИРОВАНИЯ.

    Так я еще раз спрашиваю: “Разве это не манипуляция?”

    Есть же и другие исочники информации. Можно сравнить разные публикации и определить, кто прав. Глупо, если вы этого не понимаеете.
    Сколько вы будете врать? Про Донбасс, про АТО, про эту гражданскую войну. Это совсем не париотизм. Это и есть “троллинг”, манипуляция.
    Лучше бы вы написали про демократию которую “ЗДОБУЛИ”, как затыкают рот вашим коллегам журналистам (редакции “ВСЕСТИ” и “Таймер”, канал “112”), про реальную “совсем не героическую” братоубийственную войну.

    Давайте вместе ОСТАНОВИМ ЭТУ ДЕБИЛЬНУЮ ВОЙНУ!

    или вам нравится тихонько “по-журнашльюцки” отписываться про гибнущих “хероїв”, про “все буде добре” (только у кого). А может, так и проще.

  2. вуж говорить:

    “А куда делись комментарии?” “Партизан” взорвал – хэрой нашего времени!

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.