Хранителями називають холминських медиків їхні пацієнти

17 червня – День медичного працівника

Нині під одним дахом колишньої Холминської лікарні – три окремі медичні підрозділи: селищна лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини (підпорядкована Корюківському ЦПМСД), відділення паліативної допомоги Корюківської ЦРЛ і «швидка» – Холминський пункт розташування Корюківського відділу медицини катастроф.
Та люди, за звичкою, все одно називають селищний медзаклад лікарнею.

І з сусідньої
Семенівщини, і навіть
з Києва
Амбулаторія зустрічає тишею кабінетів – косовиця і городи не дозволяють людям хворіти, і спокоєм персоналу – їм нарешті виплатили зароблене.
Завідувач амбулаторії Віктор Охріменко каже, що сільські люди стараються побувати на прийомі з самого ранку. У розпал кампанії з підписання декларацій доводиться шукати вільну хвилинку навіть серед невідкладних сільських турбот.
– Йдемо назустріч мешканцям навколишніх сіл – за попередньою домовленістю з виконуючими обов’язки старост виїжджаємо, щоб люди на місцях змогли обрати собі лікаря, – розповідає Віктор Володимирович.
Станом на 14 червня, з сімейним лікарем Любов’ю Осадчою уклали декларації 1117 осіб, з терапевтом Вік-тором Охріменком – 372. Потенційні пацієнти Віктора Володимировича – дорослі, а у Любові Василівни – і дорослі, і діти (бо сімейний лікар має право лікувати ще й дітей). У перспективі всі відомості про конкретну людину мають бути занесені у єдину електронну систему охорони здоров’я eHealth – від її персональних даних до аналізів, призначень лікарів і т. ін. Однак, поки що, за словами медиків, не можна зробити вибірку ні за віком пацієнтів, ні за статтю або місцем проживання, захворюваністю чи ін. Та й сама електронна система, бува, підвисає…
– Знаємо лише, що йдуть до нас люди з Холмів, Козилівки, Радомки, інших сіл, є навіть з Чорного Рогу і м. Києва, – підсумовує В. Охріменко.
Мінус – хто?
Сьогодні у Холминській амбулаторії – 12 штатних посад. Однак, невдовзі тут очікують на оптимізацію. Кого скоротять, а від чиєї ставки «відкусять» – ще не відомо.
– Схема така: на одного лікаря – дві медсестри, – розповідає Віктор Володимирович. – Виходить, двох медсестер треба скорочувати?.. Як бути без лаборанта?… Чи когось із двох санітарок, одна з яких працює реєстратором до обіду? Бо якщо одну скоротити – як іншій самій впоратися з таким великим приміщенням?.. І без свого підсобного працівника-універсала ми теж не зможемо, бо ж він – і столяр, і слюсар, й електрик, і косар, і на всі руки майстер. Йому за літо лише обкосити чималу територію навколо закладу треба тричі!..
Про тих,
кому лікарня – дім
На першому поверсі – 10 терапевтичних і 6 паліативних ліжок (для нев-рологічних і онкохворих людей, які потребують стороннього догляду). Сьогодні таких лікується семеро, п’ятеро з них – мешканці Корюківської громади. Для більшості з них тут – дім, бо боротися наодинці з тяжкими хворобами несила, адже родичі або далеко, або їх нема зовсім.
…Один на милицях, інший з ціпком, з прогулянки повернулися двоє чоловіків. 45-річний Вік-тор Єрмоленко з Холмів лікується тут з грудня минулого року. Привезли на ношах, не ходив зовсім – інсульт. Зараз потиху пересувається з паличкою, хоча жаліється, що в руках сили нема навіть цигарку закрутити. У цьому йому «допомагає» тепер 49-річний Валерій Чорний з Рейментарівки, у якого з руками все в порядку, а ось ногу – відрізали. Каже, обмороження…
– Фотографуйте краще наших хранителів, – показують на Віктора Охріменка і медсестру Людмилу Науменко чоловіки. – А не нас, калік… Вони для нас – усе! Ми тільки й живемо, завдяки їм.
Але їхні янголи-хранителі у білих халатах – люди скромні, кажуть, що пацієнти заслуговують на увагу більше за них самих. Бо інколи їхні долі такі, що хоч кіно знімай…
– Ось, приміром, у нас зараз перебуває людина шанована, ветеран Другої світової війни, 92-річний Микола Лебедько з Корюківки, – розповідає В. Охріменко. – 25 квітня його, тяжкого, привезли до нас після інсульту: не ходив, на вставав, не говорив і навіть не їв. А за місяць, 25 травня, привезли і його 97-річну онкохвору дружину, Ольгу Корюку. Отаке воно, життя…
Чоловік і дружина – у різних палатах, але медпрацівники часто влаштовують їм побачення. Миколу Федоровича на візочку возять у гості до дружини. І він ніколи не навідується без печива чи цукерок! Бува, поговорять про щось своє, а то й просто – помовчать…
– У Миколи Федоровича є два сини, один у Москві, інший, начебто, у Білорусі, – розповідають у лікарні. – Останній приїздить, відвідує, продукти привозить. Тоді чоловікові на кухні окремо готують котлети, рибу та інше. А він завжди нагадує, щоб усе ділили порівну – йому і дружині.
– А бабуся його завжди нас виправляє, щоб не називали її бабою Олею, а – Олею! І у 97 років жінка залишається жінкою! – сміється медсестра Людмила Науменко. – До неї з Корюківки навідується племінниця…
Медики нахвалюють Миколу Федоровича – він вже встає і потроху ходить, повернувся апетит. Йому б, кажуть, домашній догляд та повноцінне харчування! Адже все, що можуть тут дати своїм пацієнтам, віддають сповна. Самі і миють, і перевдягають, і навіть перукаря запрошують, бо попри хвороби і немочі, їхні пацієнти, перш за все – люди…
– А мені б чаю, – гукає Ольга Корюка, тримаючи у руках чоловікові гостинці.
– О, бабуся Оля у нас любить чаювання! – кажуть медпрацівники. – Зараз зробимо…
***
Голова селищної ради Олександр Шевчик розповів газеті, що Холми включені до переліку громад, де будуватимуть нові лікарські амбулаторії. Це буде сучасний компактний медичний заклад з житлом для двох лікарів. Але кошти область виділить лише за умови співфінансування з місцевого бюджету – у розмірі 1 млн. 200 тис. грн. Де взяти такі гроші? – мізкують тепер у громаді. Не закривати ж усі проекти?.. Бо школа чекає на новий автобус, комунальне господарство вкрай потребує техніки, заплановане освітлення центральної вулиці Козилівки та багато чого іншого. Нині Холми готують грантовий проект по дендрології центральної площі. Його автор – колишня випускниця Холминської школи, а нині співробітник кафедри декоративного садівництва та фітодизайну Київського НУБІП Марина Бібік. За задумом, площу мають упорядкувати близько десятьма видами рослин, відремонтувати дорогу у центрі… На побачення до дружини. Микола Лебедько, Ольга Корюка і медсестра Людмила Науменко

 

 

Залишити коментар