Корюківська трагедія: знати, щоб пам’ятати

До 75-х роковин трагедії Корюківська міська рада розгорнула масштабну інформаційно-просвітницьку кампанію. Репортажі на всеукраїнських і регіональних телеканалах і радіо, виставка у парламенті, сот-ні згадок в інтернет-ЗМІ… Міський голова поділився подробицями з читачами «Маяка».1 березня 2018 року

– Ратане Ратановичу, про Корюківську трагедію заговорили у всеукраїнських масштабах тільки в останні роки, чим це зумовлено?
– Тривалий час радянська влада приховувала від суспільства трагічний березень 1943 у Корюківці. Я не буду коментувати причини – їх всі у нас знають. І в роки незалежності масштабна трагедія залишалася локальною подією, хоча, це найбільша каральна акція Другої світової війни. Представники Українського інституту національної пам’яті кажуть, що це окремий вид злочину проти мирного населення. Приховувати жахливу подію сьогодні є також злочином, тому все, що від нас залежало для вшанування 75-х роковин цього звірства, ми зробили.
– Це була робота не одного дня. З чого все починалось?
– Дійсно, це були місяці роботи, і задіяно більше сотні людей в різних куточках країни. Звісно, найбільше допомогли саме корюківці або вихідці з нашого міста. Завдяки допомозі нашого депутата Анатолія Євлахова на початку року була ухвалена постанова Верховної Ради України про визначення 1 березня Днем пам’яті. Це дозволило вшанувати жертв Корюківської трагедії на вседержавному рівні: день пам’яті в телерадіоефірі, жалобні заходи в регіонах, у школах тематичні уроки… І хоча документ підписаний 20 лютого, завдяки чернігівському представнику Нацради з питань телебачення Ірині Сенченко теле- і радіоефір був заповнений історією про Корюківку. Перед цим транслювався репортаж обласного порталу Челайн, де працює наша землячка Альона Макаренко. Відеосюжет про трагедію став одним з найрейтинговіших за всю історію порталу. Далі всі національні телеканали приїздили до нас, і в своїх програмах розповідали про Корюківку. Для багатьох з них сюжети зі свідками події записав наш фотограф Дмитро Гаврюш. До речі, є кілька репортажів, де у людей запитують про трагедію, і майже ніхто нічого про це не чув і не знає, навіть у місті Чернігові. Сумно…
Хочу також подякувати членам Асоціації міст України. Колеги провели по всій країні (майже 500 міст, селищ та громад) окремі тематичні заходи. Також вдячність – Архієпископу Чернігівському і Ніжинському Євстратію, який посприяв, щоб у церквах УПЦ КП на всій території України вшанували жертв Корюківської трагедії, а для проведення молебню надіслав священників з Чернігова, Городні та інших міст області. Дякую АТ «Слов’янські шпалери – КФТП» та Анатолію Бондарю, що профінансували будівництво каплиці на місці майбутнього Меморіалу.
– А навіщо влаштовували виставку в парламенті?
– Це хороший засіб інформування, крім депутатів – це місце концентрації журналістів, експертного середовища, працівників міністерств та відомств. Чудовий дизайн виставкових матеріалів – робота ще однієї нашої землячки Анастасії Пономаренко. В день виставки презентаційні буклети Анатолій Євлахов розповсюдив у залі парламенту, хоча, це й заборонено регламентом. Віце-спікер Ірина Геращенко запрошувала на нашу виставку під час засідання. На презентацію навідувались Анатолій Євлахов з колегами по фракції, депутати від Чернігівщини з різних політичних сил. Фракція Радикальної Партії у повному складі також завітала, а Олег Ляшко особисто ознайомив своїх однопартійців з матеріалами.
– Все ж, якою була мета всіх цих заходів?
– Ми маємо знати: щоб пам’ятати, треба розповідати про подію всій країні і всьому світові. Ми замкнулися в собі, і говоримо про будівництво меморіалу. Якщо про нашу трагедію ніхто не знає, то які шанси отримати фінансування на добудову меморіального комплексу? Голодомор 32-33-х років ще за часів президентства Ющенка почали висвітлювати на загальнодержавному рівні, але кошти на будівництво аналогічного нашому меморіального комплексу знайшли тільки поточного року. Так, це мільйони жертв… Уся країна, всі говорять, і всі знають про Голодомор, а про Корюківку ніхто не знає, жодної згадки за 75 років у підручниках. Цього року ми вшанували жертв трагедії на найвищому державному рівні, на заході були два народних депутати. Тим часом, Верховна Рада розпочала свою роботу з хвилини мовчання. Вся країна о 12:00 також хвилиною мовчання була солідарна з Корюківкою. Вже наступного року Корюківська трагедія буде в підручниках історії. Ми з нашим депутатом Анатолієм Євлаховим працюємо над тим, щоб 1 березня на постійній основі зробити днем пам’яті жертв каральних операцій та спалених населених пунктів України.
Забезпечивши інформаційне підґрунтя, нам вдалося повернутися до процесу передачі незавершеного будівництва з обласного на міністерський рівень. Якщо хтось вважає, що цей процес легкий і простий, я радо запрошую допомогти нам. На жаль, по дорозі від слова до діла дуже багато людей втрачається…
Я хочу подякувати всім корюківцям, хто, незважаючи на погоду, віддав шану безневинним жертвам подій 75 – річної давнини. Прошу вибачення, що не було оголошення про заходи, адже погода вносила корективи щодо часу їх проведення. Дякую курсантам, працівникам культури громади та області, громадськості, а також комунальникам, які подолали наслідки негоди і забезпечили проведення заходу на належному рівні.

Спілкувався
Віктор МИХАЙЛЕНКО

Фото Віталія Остапенка

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.