Погляд із сімейного «фронту»

alt„Куди ти, діду?, – допитується внучок. П`ятдесятирічний корюківчанин вперше не знає, що відповісти допитливому хлопчакові. Сказати, що діда мобілізували –  не зрозуміє; жарт на кшталт „на війну” – клубком підступає до горла. На навчання? То чому ж тоді і бабуся, і мама не можуть стримати сліз. Це не вигадана історія. Офіцерів, у разі необхідності, країна може у будь – який час покликати до лав армії, аж поки воїну, за паспортом, не виповниться шістдесят. 
 
Головний герой одного з моїх улюблених фільмів „Пат­ріот” сказав: „Що таке війна, ви зрозумієте, коли вона прийде у дім кожного”. У нас оголошено тільки часткову мобілізацію, а вже стільки сліз і хвилювань… 
Сьогодні всі ми сподіваємося, що наші діди не перевертатимуться у могилах від того, що братні народи хапатимуться за зброю і йтимуть вбивати один одного. І все ж, хай навіть часткова мобілізація при сьогоднішній ситуації, сіє у наших серцях не тільки страх, але й озлобленість. Людей дратують і обурюють  не лише наслідки багатьох подій, а й ситуація взагалі, кожна дрібниця, яка порушує баланс і до того нестійкого буття. 
 
ЧИ ПОТРІБНІ АРМІЇ  П’ЯНИЦІ?
«Чому мого чоловіка „забрали”, а п`яниць лишаєте?” – не один раз доводилося чути Корюківському військовому комісару Олександру Саповському. – Їду, а біля магазину троє якихось невдах стоять – хитаються із пляшками у руках, а мій  – там, зі зброєю…”
І знову роз`яснює підполковник, що при частковій мобілізації йде відбір за визначеним порядком: спочатку йдуть на службу ті, хто служив у лавах армії, офіцери військової кафедри. Велику роль відіграє військова спеціальність. Тому, у першу чергу, ідуть освічені і досвідчені. 
 
КОГО НЕ БЕРУТЬ У СОЛДАТИ?
Олег усе життя „рветься у бій”, така вже натура. Бунтівний характер у двадцять зіграв з ним злий жарт, у результаті чого два роки довелося провести за ґратами. „Там винних немає”, – із сумом в очах сьогодні жартує чоловік. В`язниця для нього стала тим жорстким вихователем, який змусив переоцінити все життя. Коли оголосили про часткову мобілізацію, вирішив, що обов`язково повинен бути у перших рядах. Мама плакала: знову чекати. Але хлопець із військкомату повернувся додому швидко. „Такі там не потрібні”, – пробуркотів і втупився у телевізор. Видно було, що думки його десь далеко. І знову мати плаче: хоча б за пляшку не схопився від такої образи…
– Олександре Олександровичу, чи є серед мобілізованих особи з судимістю?
– Існують певні обмеження. Ті, хто відбув строк за тяжкі злочини, такі як вбивство, наприклад, до лав армії при частковій мобілізації не потрапляють. Цікаво, що чоловіки із судимістю за нетяжкі злочини самі звертаються до нас. Вони у рядах добровольців, так сказати, у резерві, але жодного не мобілізовано.
– Чи часто вам доводиться бачити розчарування у очах добровольців?
– І не тільки. Був випадок, коли сорокарічний чоловік прямо таки благав мобілізувати його, мотивуючи це тим, що і спеціальність у нього підходить, і душа рветься у бій, і совість сидіти вдома не дозволяє.
 
ПОПЕРЕДИТИ НЕ МОЖНА
– Ви хоча б попередили  зарані, – плаче жінка, обнімаючи свого сорокарічного чоловіка, – доньки навчаються далеко,  попрощатися з батьком не встигли…
Чим заспокоїти дружину солдата у такому випадку? Вдома залишилося чимале господарство: корова, свині, птиці не один десяток. Студенткам – у підмогу. Тепер цю „лямку” самій тягнути. Але пече інше: батько доньок не встиг обійняти. Тільки на Великдень планували приїхати. Чому б не сказати людині зарані, що саме його забиратимуть?..
– Оповістити, зібрати, доставити – НЕГАЙНО!” – перший рядок у листі, який щойно надійшов до військкомату під грифом „секретно”, – показує Олександр Саповський. – Це означає, що зарані ніхто нічого не може знати, а наказ слід виконати якщо не цієї години, то не пізніше цієї доби. Служба!
 
СПЕЦИФІЧНА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ
Що його мобілізують, у рідних і близьких друзів молодого корюківчанина не було жодного сумніву. Більше здивувало – що не „в перших рядах”. Просто, військова спеціальність у юнака специфічна. Він – снайпер.
– Які спеціальності у пріоритеті і чому?
– Військова частина „Десна” під Гончарівським – перша танкова бригада. Трохи менша, ніж дивізія (близько 10 тис. чол.), але більша, ніж полк (близько 3 тис. чол.). Є майже усі роди військ, але за військовою кваліфікацією, звісно, перевага за танкістами, водіями і зв`язківцями. 
 
«НАШИМ СОЛДАТИКАМ»
– Кожен день щось відправляємо нашим солдатикам, – ділиться жіночка, яка працює на ринку. Коли вона говорить «своїм», то має на увазі, що серед мобілізованих і її рідна людина. Коробка, котра стоїть на видному місці, постійно поповнюється шкарпетками, устілками і  гумовими чоботами. „Хтось із перехожих просто  купив нові і поставив біля коробки, – розповідає корюківчанка, – а хтось обурюється, мовляв, навіщо гумові чоботи у армії, коли вояки повинні носити берці (Авт- військове взуття)?
– Гумові чоботи у  армії – незамінна річ, – каже районний комісар, – у разі негоди, чи коли ті ж самі берці промокають. Взуття у армії не висушиш за одну ніч. У такому разі виручають гумові чоботи.
 
ВЛАСНИК ФІРМИ, МАЙ СОВІСТЬ!
Олена не могла заспокоїтися, втримати сліз. Почуття несправедливості: чому мобілізують її чоловіка, коли у них п`ятирічна дитина? – не давало спокою. Власник фірми, на якій працював її чоловік, відразу попередив, що робоче місце за ним не збережеться і ніяких виплат, окрім зароблених коштів, чекати не варто. У тім то й проблема, що чоловік працював неофіційно, і зарплатню отримував, як кажуть, у конверті. Фактично, молода сім`я залишилася без годувальника. „Коли він повернеться? – все допитується молода дружина.
– Я звертався до усіх керівників, щоб не тільки підтримували такі сім`ї матеріально, але й морально. Транспортування мобілізованих, саме прощання з рідними – видовище  не для тих, у кого слабкі нерви. У кожного своя, особиста історія, життєві обставини. Все це треба розуміти і враховувати. Треба кожному бути людиною….  І особливо тим, хто, порушуючи українські закони, незаконно працевлаштовує людей. Усі ми чекаємо на рішення Президента про демобілізацію. Сподіваюся, що чекати – недовго. Ми кожного дня відправляємо людей до „Десни”, майже через день іде техніка. Таке наше сьогодення. Сучасні ж технології дозволяють мобілізованим спілкуватися за допомогою мобільного зв`язку із рідними у вільний від навчання час.
 
На казармові умови
 – Чоловік телефонував, розповідав, що і спати не було на чому, і солдати, які там служать, обурювалися, мовляв, що їм тут робити? – пошепки розповідає знайома, наче військову таємницю виказує. Звісно, що після такого дзвінка від чоловіка, вона про нього ще більше хвилюватиметься. Ще не оговталася від стресу після отриманої повістки, а тут нові потрясіння – умови, у яких він перебуває. Навіть якщо б умови були нормальними, все одно морально важко переключитися із комфортного життя на казармові умови.  
– Чи правда, що навіть спати мобілізованим корюківчанам не було на чому? – запитую у О. Саповського.
– Були певні труднощі на початку навчань – не вистачало ліжок, продуктів харчування. На сьогодні ситуація більш-менш нормальна. От, наприклад, якщо раніше увесь зібраний провіант розбирався мобілізованими у частині до крихти, то сьогодні наші захисники беруть те, чого не вистачає. Я щоденно навідуюсь до „Десни”, веземо з собою передачі – „своїм” хлопцям у першу чергу. „У нас сало є, – відказують, – тому візьмемо оце і оце. Звісно, ще недоліків багато, та навіть маленьке покращення ситуації – крок уперед.  
 
Мама може дізнатися
Минулого вівторка відправлялася чергова колона в Гончарівське. Із мобілізованих, кілька чоловіків – в основному водії і танкісти. Із техніки – три одиниці: дві машини з Холминського лісгоспу і одна з РЕМу. За живе зачепила історія юнака, який не схотів навіть поспілкуватися з пресою – бо мама може дізнатися, що його мобілізовано. У неї хворе серце, а сам юнак уже давно не живе у селі. Додому через зайнятість на роботі їздить дуже рідко. Мама звикла, що він постійно у відрядженнях. Спілкуються здебільшого по телефону. Отож, хай спить спокійно і думає, що син у  черговій професійній подорожі. Ось таке – „рівняння на маму!”

 

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.