На щастя, на здоров`я, на новий рік!

Ой, Ісусе любий, кращий, як ті квіти,
Пригорни до себе нині українські діти.
Щоби були добрі, щоби були щасні,
І розумні, і здорові, мов ті квіти красні.
Ти, Дитино Божа, на пахучім сіні,
Дай нам щастя й кращу долю рідній Україні.

Корюківчани Віка і Діма Гетти колядують-щедрують завжди разом (сам Дмитро лише засівати ходить). Але віршовані віншування – у кожного свої.

Зазвичай братик і сестричка відвідують з новорічними вітаннями своїх хрещених, родичів і сусідів. Але спочатку колядують вдома. Дмитро завжди по-чоловічому поступається правом першої колядки Вікторії. Нині колядки і щедрівки діти обирають в Інтернеті. Всесвітня мережа стає у нагоді навіть тоді, коли хтось …призабув текст: дістаєш смартфон – і непомітно підглядаєш!
– Колись, ще як ми були малими, ряджених колядників було більше і ходили чималим гуртом, – розповідає їхня мама Марина. – А тепер ходять здебільшого по двоє-троє. У нас, наприклад, цьогоріч колядників ще було трохи, щедрувальників – менше, а засівальник – один…
– Наші однокласники майже всі колядують, – кажуть семикласниця Вікторія і восьмикласник Дмитро. – Цьогоріч на нашому кутку багато зустрічали дітей з центру міста (а це неблизько! – Авт.).
Про українські звичаї та обряди, зокрема новорічно-різдвяні, діти дізнаються від батьків і вчителів. І 12-річна Вікторія, і 13-річний Дмитро навчаються у Корюківській ЗОШ І-ІІІ ст. №4. «На уроці української літератури ми якось вивчали тему колядок і щедрівок, а на музиці – вчили всесвітньовідомий «Щедрик», – розповідає за себе і за брата Віка. Кажуть, що для них обох гостинці і гроші – не головне. Радість у тому, щоб нести вітання іншим! Зізнаються, що обоє наколядували-нащедрували по тисячі гривень (найщедрішими були хрещені і бабусі). Куди витратять «новорічні» гроші – ще не визначилися. А ось цукерки, мандарини та солодощі куштуватимуть всією сім’єю!

Холминські щедрівки

Щороку учасники художньої самодіяльності Холминського будинку культури вітають своїх односельців щедрівками. Святково вбрані, з музичним супроводом вирушають вони селищними установами і підприємствами з новорічними привітаннями.

Холминські віншувальники. Зліва направо: Оксана Шевчик, Аліна Головій, Тетяна Головій, Ольга Нагорна

Цьогоріч щедрувальників було дев’ятеро: Тетяна і Аліна Головій, Олександр і Оля Нагорні, Олександр Клименко, Володимир Нікітенко, Тетяна Тарабенко, Олег Дорошко, Оксана Шевчик. Напередодні Старого Нового року їхня пісня залунала у Холминській селищній раді, місцевій лікарні, у відділенні зв’язку, спиртозаводі, «будинку престарілих», ПП «Світанок», ретрансляторі, Холминському держлісгоспі, а також в агрохолдингу «Урожай», що у с. Сядриному.
Свій репертуар поповнили двома новими щедрівками, хоча і минулорічних співали. Хотілося б, зізнається методист Будинку культури Тетяна Головій, відшукати якісь старовинні холминські колядки-щедрівки, але поки що їхні пошуки успіхом не увінчалися. Весільні обрядові пісні ще зберігаються у пам’яті старожилів, а ось новорічні пісні-віншування повернути б із забуття! Отож усіх, хто може поділитися такою цінною інформацією, працівники Холминського будинку культури просять відгукнутися. І хтозна, може, наступного року, вони постукають у двері вже зі своєю, стародавньою холминською щедрівкою?

 

«По 10-20 гривень – знайомим,
по 2 і 5 – чужим…»

Отака парочка – “Семен” та “Одарочка” – щедрувала мешканцям міської вулиці 8-го Березня…

Після цьогорічних зимових свят багато хто у розмовах відмічає спад колядницької активності. Мовляв, мало дітей і молоді нині ходять з вітаннями. Натомість деякі підприємливі (і часто нетверезі) батьки дедалі частіше водять своїх трійко-п`ятеро малесеньких діток, які не те, що щедрівку чи колядку вивчити можуть, – говорити ще не вміють. Доки хтось із старшеньких щось побажає, решта просто мовчки відкривають сумки – кожне свою…
Та люди все одно чекають на віншувальників! Дехто завчасно відчиняє навстіж двері і вмикає світло у дворах, бо вірять: як колядники обійдуть хату, так обходитиме її і добро та злагода.
Мешканка міської п`яти-поверхівки Ірина Петрівна розповіла, що розраховувала на півсотню дітлахів, а було – жменька. Дякувала їм цукерками і гривнями: знайомим – по 10-20 грн., решті – по дві і по п’ять. У приватному секторі ще рідше лунала різдвяна пісня – напевне, ходять лише до знайомих? А у деяких селах і взагалі вже нікому колядувати. Жителька Домашлина телефоном повідомила, що ще у центрі дітвора пробіглася, а околицями – лише вітер гуляє…

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.