Небезпечні маршрутки

Хто нас возить?

Двадцять рейсів офіційно діє з обласного центру до Корюківки. А скільки – нелегально?

Частина транспорту йде на Семенівку і Козилівку, розповідає працівник автостанції Корюківка Віра Летута. Один з автобусів, курсуючи через Охрамієвичі, Перелюб, заходить ще у Прибинь, Шишківку та Білошицьку Слободу. Мікроавтобус, що вирушає з Хотіївки і йде на Чернігів, забирає своїх пасажирів у Рейментарівці. Ще чернігівська маршрутка, побувавши у Козилівці, заходить у Жуклю. З Рибинська теж ходить маршрутка до райцентру. Перевізник приватний. А є ряд менших і середніх сіл, до яких автобуси взагалі не доходять. Це – Буда, Домашлин, Паростівське, Новоселівка, Камка та інші.

Із закриттям АТП – втратили приміські маршрути
За словами начальника відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури РДА Олени Янченко, ще років два тому, коли в місті працювало АТП-17445, райдержадміністрація проводила конкурс на приміські маршрути загального користування на перевезення пасажирів до більшості сіл району. Тоді хоч один раз на тиждень, але ходили автобуси до багатьох населених пунктів. Люди знали, у який день можна було доїхати до райцентру і повернутися. І скарг майже не було. Та з припиненням господарської діяльності автопідприємства у травні минулого року було розірвано угоду на обслуговування маршрутів. А за відсутності інших перевізників – конкурс РДА не оголошувала. Проте районна влада співпрацює з управлінням транспорту департаменту економічного розвитку облдержадміністрації щодо продовження діючих внутрішньообласних маршрутів. Олена Миколаївна сказала, що їхні автобуси намагаються забирати пасажирів із сіл, які поблизу головної дороги. Однак, на її думку, в реальності це проблему не вирішує, бо у селах зменшується чисельність населення, а відповідно – і пасажиропотік. Низька якість доріг, а в деяких місцях – суцільне бездоріжжя, не приваблює перевізників їхати за невеликою кількістю пасажирів по проблемних автошляхах. Різко зменшують рентабельність офіційних перевізників нерегулярні рейси, зазвичай нелегальні, які приватники організовують по хороших дорогах і там де є достатньо пасажирів. Таким чином, перехоплюючи їх. Хоча у віддалені села «нелегали» їхати не хочуть. Можливо, й будуть оголошені нові конкурси на перевезення пасажирів по району, та поки офіційної інформації щодо цього нема.
Чому маршрутки
не перевіряє
трансбезпека?
Зацікавлені особи кажуть: «Усі перевізники повинні працювати в однакових правових умовах, не хитрувати, бути справжніми конкурентами». Тільки так не виходить. Чимало на цьому ринку нелегальних маршруток, які порушують закони і правила перевезення. Такими вважаються всі, хто працює поза конкурсом. І цьому нічим не може зарадити навіть поліція. Законність їхньої діяльності мають перевірити працівники Державної служби України з безпеки на транспорті. Для зацікавлених осіб називаємо адресу чернігівського представництва: м. Чернігів, вулиця П’ятницька, 39 (колишня – Урицького), телефон 774-82. Це неподалік від центральної площі обласного центру.
У народі нелегальних перевізників називають – «небезпечні маршрутки». Адже серед них є ті, які не мають жодних документів на право перевезення пасажирів, зокрема, страхового поліса, не видають людям білетів. І коли трапляється надзвичайна пригода у дорозі, а білетів у пасажирів нема, постраждалі не можуть навіть довести, що вони їхали у цьому транспорті.
Власник маршрутки повинен страхуватися, каже юрист Євгенія Левченко. До цього зобов’язує Закон України «Про страхування». І тоді гарантовано постраждала людина, у якої на руках буде білет, довідка з лікарні, податковий номер і паспорт, зможе отримати матеріальну компенсацію. Проблемне питання може вирішуватися через суд, і в потерпілих є шанси, що процес завершиться позитивно. Згідно з чинним законодавством, застрахованим є пасажир з того часу, як він зайшов до маршрутки і до моменту завершення поїздки. Головна умова – щоб перевізник надав білет.
Тільки проблема в тому, що під час посадки водій не видає пасажирам білети. Мешканці району кажуть, що з Корюківки та через села ходить щонайменше п’ять – шість таких маршруток. Газета намагалася з’ясувати думку простих людей з цього приводу, ставилося одне запитання: «Сідаючи до маршрутки, чи захищені ви?» На жаль, більшість відповідала, що їм байдуже, мовляв, аби швидше доїхати. Отже, коли, не дай Боже, у дорозі станеться транспортна пригода, залишатиметься лише лити сльози… Тож, шановні пасажири, вимагайте у водія білет, аби перестрахуватися.

Залишити коментар