Отець Геннадій: «Час для всенародного покаяння і молитви – давно настав»

DSC_0002_

Отець Геннадій з іконами з часточками мощей Святителів Феодосія і Лаврентія Чернігівських (Церква Святителя Феодосія Чернігівського, с. Тютюнниця) /фото автора

Цього року, на Спаса, буде 24 роки, як отець Геннадій Аксаментов перебуває у священному сані. На Корюківщині священик – з 2003 року. На сьогодні він є настоятелем трьох храмів у нашому районі: Різдва Богородиці – у Домашлині і Сахутівці та Святителя Феодосія Чернігівського – у Тютюнниці.
«Наймолодшою» є церква у Сахутівці. 8 січня виповнився рік, як у колишньому приміщенні школи, переданому сільською громадою православній церкві, відслужили першу літургію. До цього віряни тулилися у маленькій хатинці…

У колишній школі

Цікаво, що у Сахутівці раніше ніколи не було церкви: ні до війни, ні після. І ось тепер, у наше непросте сьогодення, вона таки відбулася. Настоятель радіє, що Церква Різдва Богородиці розташована у благодатному, не оскверненому місці – колишній школі, серед природного сільського роздолля і тихої краси. Нинішня православна громада у селі складається переважно з колишніх педагогів – найперших помічників настоятеля.
– Ще донедавна вони тут навчали дітей, – каже о. Геннадій. – А тепер і самі навчаються Божому слову, бо, як і всі православні, є дітьми Божими…
Дружно, гуртом за короткий термін облаштували у церкві іконостас, трапезну… Відчутну допомогу церкві надав і виходець із Сахутівки Микола Бабич. Завдяки йому, придбали два комплекти облачення, кадило, церковну літературу, ін. Обіцяє підтримку і підприємець Сваюнас Ячунскас, чиє новозбудоване підприємство у селі виготовлятиме фанеру.
Однак, попереду у парафіян ще чимало роботи. Найперше планують облаштувати купол і оббити стіни теперішньої церкви, щоб привести її до належного вигляду. Та з Божою поміччю, переконаний о. Геннадій, все у них вийде.
– А чи відвідує церкву сахутівська молодь? – запитую у батюшки.
– Відвідує, – відповідає ствердно. – Особливо на великі свята: Великдень, Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Благовіщення та інші… Та й взагалі дітки часто бувають у церкві, причащаються. Студенти, вирушаючи на навчання, обов’язково беруть благословення. Так, другий рік поспіль, напередодні 1 вересня, служимо молебень на навчання…

Особливі ікони  у тютюнницькій церкві

Парафію у Тютюнниці о. Геннадій прийняв минулоріч. Зізнається, що йому завжди була до вподоби ця сільська церква, від якої, навіть проїжджаючи повз неї, віяло надзвичайним умиротворенням і легкістю. Може тому, що раніше (ще до клубу – Авт.), на цьому місці і була церква, а деякі частини будівлі і дотепер збереглися ще у початковому вигляді – зі старого, церковного, брусу. Батюшка каже, що це суттєво впливає на загальну атмосферу у храмі.
– Тут надзвичайно благодатне місце, що будь-яка людина може відчути його на собі, – говорить о. Геннадій. – Приміром, того дня, коли відбуваються богослужіння у Тютюнниці, я навіть ліків від тиску не вживаю, без яких зазвичай не можу обійтися – і почуваюся прекрасно…
Тогоріч церкву пофарбували зовні, реконструювали іконостас, придбали декілька ікон, а ще з благословення Архієпископа Чернігівського та Новгород-Сіверського Владики Амвросія, здобули часточки мощей Преподобного Лаврентія Чернігівського, Святителів – Феодосія Чернігівського і Філарета Гумілевського. Це значне надбання для віруючих, бо ікон з часточками мощей святих немає більше у жодному храмі нашого району! Минулими тижнями у тютюнницькій церкві Святителя Феодосія Чернігівського вже відбулися перші служіння перед мощами святих. Люди зізнаються, що під час служби у багатьох просто лилися сльози, а на душі чомусь ставало легко-легко…
– Це свідчить про благодать Божу, яка спустилася на віруючих, – посміхається отець Геннадій. – Бо чиста і непорушна віра творить дива.
17 лютого ми вшановуватимемо Святителя Феодосія Чернігівського, чиє ім’я носить церква у Тютюнниці. Тож запрошую всіх вірян на святкове богослужіння, яке відбуватиметься перед іконою з часточкою мощей святого. До нього завжди звертаються з молитвами про зцілення…

Про життя: духовне і мирське

Священик – це завжди наставник, вчитель, пастир для своїх вірян. Здавна у скрутну годину за порадою люди йшли саме до нього, бо найголовніше покликання священика – єднати людину з Богом.
– Йдуть і сьогодні, – стверджує отець Геннадій. – З різними проблемами і запитаннями: у когось чоловік запив, жінка пішла у блуд чи немає злагоди у молодій сім`ї… У міру свого життєвого і церковного досвіду намагаюся давати рекомендації і поради. Найперше треба пам’ятати, що сім`я – це мала церква, яка служить Богу. Якими моральними цінностями живуть батьки, таку модель наслідуватимуть і їхні діти.
З життя можна навести безліч прикладів, коли у забезпеченій і порядній сім`ї виростають діти-злочинці або навпаки: у бідній сільській родині – порядні і духовно багаті діти. Чому так стається? Першим доступні всі матеріальні блага світу, але вони заперечують Бога, а тому позбавлені чистої, щирої віри і безкорисливої любові. Яким виросте їхнє дитя? Як зрозуміє, що треба вміти не лише брати, а й віддавати? Хто навчить його милосердю і всепробачаючій любові до ближнього?.. Інша сім`я, яка, можливо, не має особливих матеріальних цінностей, але живе за православними канонами, з Богом у серці – оце своє найбільше багатство і передає своїм дітям.
Жити за матеріальними цінностями набагато легше. А спробуйте жити за моральними, а значить – постійно жертвувати чимось, від чогось відмовлятися… Люди бояться заглянути всередину себе і запитати у себе: «Хто я? Для чого я прийшов у цей світ? Яким є моє справжнє покликання?..» Щоб це зрозуміти, треба повертати до споконвічних наших традицій, багатовікової культури, адже якщо ми вчитимемося духу часу, а не моральним цінностям – це шлях у нікуди.
Ви тільки замисліться, наскільки міцно укорінився вислів: «Це – твої проблеми!» Від цих слів віє надзвичайним холодом, вони наче ріжуть по живому. Чому? Бо таке ставлення чуже нам, православним християнам. А в православ’ї ми не чужі одне одному, ми – одна сім`я, брати і сестри, один отець над нами – Бог. А тому повинні вміти пробачати, підтримувати, допомагати, любити одне одного, а не злорадно чекати, доки хтось поряд спотикнеться і втішатися, коли той впаде… Які ж ми брати і сестри, якщо безсердечно кидаємо ближньому: «Це – твої проблеми!»? Бути православними – не означає лише носити натільний хрестик і ставити свічки у церкві. Якщо у серці немає Бога, знайте: порожніми ви в церкву зайдете і такими ж вийдете…
…про свята – чужі і свої

Розмовляючи на цю тему, отець Геннадій зазначає, що нині неспроста з’явилося багато чужих, «насаджених» нам свят. До таких відносить і День Святого Валентина. Мовляв, у православ’ї його немає, як і не існує однойменного святого.
– Ви не замислювалися, чому воно з’явилося саме напередодні великого християнського свята – Стрітення Господнього?.. – питає, наче риторично, о. Геннадій. – Або чому 14 жовтня, на Покрову Пресвятої Богородиці, все більше людей святкують хелоуін, віддаючи данину нечистій силі?.. Це робиться для того, аби відвернути людей від Церкви, від Бога. А тим часом, що ми бачимо навколо? Навіяною нам чужою культурою на повну пропагується наркоманія, садизм, розпуста і т.ін. Князь світу – Сатана – вже прийшов і досяг головного: люди не бояться ні Бога, ні диявола…
А тому й те, що зараз коїться в Україні – теж неспроста. Заздрість, жорстокість, неприязнь, братовбивча війна… На жаль, у більшості своїй, населення ще спить міцним духовним сном. А час для всенародного покаяння і молитви давно настав. Господь не вимагає жертви, а лише милості людської. Він невпинно стукає у серця людей, аби Його впустили. Чи кожному вистачить віри зробити це?..

DSC_0001_

Церква Різдва Богородиці у Сахутівці. Іконостас.

 

Від усієї душі вітаю весь православний люд
зі Стрітенням Господнім, яке ми відзначатимемо 15 лютого
Любові вам, здоров’я, міцності духу, щирої віри,
дорогі мої брати і сестри! Стрітення у перекладі
з церковнослов’янського означає зустріч.
Бажаю, аби найголовніша зустріч у житті кожного
з нас – зустріч з Богом – відбулася!
З любов’ю у Христі – отець Геннадій.

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.