Подарунок до Великодня

jhijh_5

10 квітня у с. Білошицька Слобода відбулося урочисте відкриття Української православної церкви Чернігівської єпархії Свято-Вознесенської парафії. Велику радість освячення новозбудованої культової споруди з сільчанами розділили почесні гості: Архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій, народний депутат України Ігор Рибаков, голова районної ради Михайло Баклажко, в.о.голови райдержадміністрації Наталія Демиденко та інші почесні гості. Загалом близько 700 осіб взяли участь в урочистостях. Громаді представили настоятеля храму – отця Сергія.

РИБАКОВ ДОПОМІГ ЗБУДУВАТИ ХРАМ

Про бажання мати храм Ігорю Рибакову розповіли жителі Білошицької Слободи, коли укладалися соціальні угоди з усіма громадами сімох районів. Отже, одним з пунктів відповідної угоди з білошицькослобідчанами було будівництво нової церкви за підтримки депутата. 17 липня минулого року місце під неї освятили, і за вісім місяців – звели та провели першу службу. Трохи раніше відбулося освячення збудованих за сприяння Ігоря Олександровича храмів у Семенівському й Городнянському районах, а 10 квітня – у Корюківському та Щорському. Парафіяни і гості цих сіл на згадку отримали іконки від імені Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Володимира.

У НАЙКРАЩОМУ МІСЦІ СЕЛА
Храм Вознесіння Господнього звели у найкрасивішому місці Білошицької Слободи. Як розповіли місцеві жителі, колишня церква теж була неподалік – на місці нинішнього Будинку культури. Теперішня – у чудовій високій місцині, між сільрадою та школою. Де зводити культову споруду, жителі громади вирішували самі, торік, на сході. Багато мешканців населеного пункту брали участь у будівельних та опоряджувальних роботах, а місцева молода дівчина Інна Бондаренко виконала оздоблювані роботи. Спілкуючись зі щасливими сільчанами, почула багато гарних слів на адресу керівника громади Володимира Сірого. Видно, щиро люблять вони свого голову. Розповідали, як усі ці місяці він фактично жив знаковим будівництвом. Сільські господині зносили продукти, з яких постійно готували їжу для будівельників. А хто був не в силах доставити, кликали голову – скільки торбин він переносив!
З великою вдячністю прості люди говорили про народного депутата Ігоря Рибакова. Так і казали: «Жодного обранця, який би стільки для нас робив – не було. Ми його дуже цінуємо і надалі будемо підтримувати». Від себе скажу: збудувати таке диво у селі – дуже дорого. Але у цей світлий день якось не хотілося питати про кошти. Хоча дійсно вразило, з якою любов’ю, по – сучасному все облаштовано – і всередині споруди, і зовні.
Коли виїжджали з села, не давала спокою думка: аби в Україні побільше було людей, котрі робили б такі добрі і світлі справи. А щоб церква жила і процвітала – людям слід частіше до неї приходити: просто поспілкуватися чи звернутися по допомогою до Всевишнього. І дуже важливо – жити за його Заповідями. Лише тоді настане жаданий мир і спокій на нашій багатостраждальній українській землі.

Один коментар

  1. Анонім говорить:

    Гарна стаття і церква. Нехай хоч щось роблять!

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.