Поезія – то молодість душі!

Скільки років їм – не будемо згадувати. Бо поезія – то такий творчий стан людини, коли думки її злітають юно до вищих сфер духовності. І ще довго їм так творити і жити – бажали усі присутні на творчій зустрічі у Корюківському історичному музеї, де вшановували жовтневих ювілярів, поетів-земляків.

Ювіляри Ганна Пономаренко та Анатолій Хоменко

У затишній атмосфері дружньої бесіди директор музею Людмила Бабич вела теплу розповідь про присутніх Ганну Пономаренко з села Наумівки та корюківчанина Анатолія Хоменка. Ганна Степанівна давно стала знаною поетесою у нашому та інших краях, відколи молодою аптекаркою-фармацевтом приїхала працювати у село. Ще у її шкільних пробах пера, перших газетних публікаціях визрівала і проглядалась щира та людяна спрямованість її поетичних знахідок. Читала на цій зустрічі гімназистка Оля Милейко ранні патріотичні вірші ювілярки, декламувала вона сама ліричні рядки, і мовби духмяний віночок сплітався на очах присутніх з улюблених жінкою ромашок, волошок, дзвіночків, калинових і вербових гілочок… Цей зелений орнамент прикрашав і полегшував усі її життєві шляхи-дороги. І хоч подекуди назавжди відцвіли сади рідного села на Варвинщині й всієї України, та живучі квіти-горицвіти її дитинства, малої батьківщини пробиватимуться скрізь і лікуватимуть зболене серце… І недаремно видану 2003 року свою книгу-збірку поетеса назвала “Букет для мами”.
Теж рано починав свій поетичний шлях Анатолій Хоменко, якого земляки нині знають як журналіста (доброго колегу “маяківців”), педагога, бібліографа, поета, літератора-автора п’яти виданих книг, серед яких поетичні збірки “Людина під небом”, “Совість”, “Голос”, “Обличчя віку” та виданого торік (при допомозі сина Олександра) роману “Люди і тіні”. Читав Анатолій Михайлович свої полум’яні, глибинного змісту вірші як громадянського, так й інтимного звучання. Читала і його дружина Людмила Олександрівна чоловікові мініатюри. Справді, такі твори наших поетів дарують щирі емоції, спонукають до філософського осмислення буття. І вони завжди будуть актуальні, коли б не були написані. А золоті дні їхньої творчості – то справжнє багатство прожитих років. І чимало їх було у співпраці з районною газетою.
Присутні слухали виступи і дарували ювілярам квіти, лунали й пісні, написані на ліричні поезії Г.Пономаренко. Запрошені на зустріч дякували майстрам пера за чудові вірші, за схвильовані почуття, викликані ними, бажали ювілярам здійснення подальших творчих задумів, адже серед плеяди митців нашого краю вони зайняли гідне місце! Про це говорили і віншували поетів заслужений журналіст України і представниця ветеранської організації Зоя Шматок, газетяр Віктор Божок, бібліограф Тетяна Сіренко, поетеси Ольга Лантух і Любов Грищенко, ветеран-фармацевт Віктор Кириченко, представниця освітянської галузі Алла Кириченко, співали і дарували мелодії працівники культури Валентина Харченко, Іван Погуляй, Ігор Кисіль, Наталія Кисіль, композитор Яків Коваленко. Ця зустріч дійсно стала яскравим і барвистим букетом для ювілярів!

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.