Проблема не стільки у тваринах, як – у ставленні людей…

get_img

За даними управління агропромислового розвитку, в господарствах населення нашого району станом на початок цього року утримувалося свиняче поголів’я чисельністю 3101тварина. Найбільше у місті Корюківці – приблизно 415 свиней, у селищі Холми – 371, у сільських територіальних громадах: козилівській – 280, наумівській – 230, найменше у камківській – 46, брецькій – 32… У сільгосппідприємствах на початок року було 453 свиней, на 1вересня – 204. Зрозуміло, що у зв’язку з АЧС кількість суттєво зменшиться. Що ж робити, аби така ситуація не обернулася для наших (не лише місцевих, а усієї країни) і без того потерпілих людей – суцільними втратами і збитками? Про це розмова  із головою районної організації Українського товариства мисливців і рибалок Володимиром Гаврюшем.

В угіддях районної організації УТМР налічується півтори сотні диких свиней, навіть можна назвати точну кількість – 152 голови. Звідки таке чітке число? – скептично запитають громадяни. А просто у мисливських господарствах взимку біля лісових годівниць ставлять відеокамери, і можна порахувати живність “до останнього хвоста”. Є ще угіддя двох держлісгоспів та брецького приватного господарства у Андрониках, де теж водяться дикі свині. І от тепер, у зв’язку з появою в районі АЧС, є вказівка знищити їх у п’ятикілометровій зоні навколо села Охрамієвичі, де встановлено карантинний режим.
Але виникає у людей питання: чи можна врегулювати чисельність цієї звірини лише силами мисливців? Ні! Для того, щоб дійсно вплинути на нерозповсюдження захворювання, треба виконувати і дотримуватися цілого ряду вимог. Найперше – вчасно збирати, восени багатогектарні врожаї кукурудзи, аби вона не стояла зиму і до самої весни, як це часто нині буває. Бо ті плантації – то справжній свинячий рай з поживною кормовою базою для їхнього трикратного розмноження! Проте тут є чимало відмовок у господарів посівів: то вони не встигають зібрати урожай, то чекають сприятливих умов… При масовому розмноженні диких свиней потрібно також дозволити полювання на них протягом всього року, як це зроблено у сусідній Білорусі.
Досі у нас полювання на кабанів проводиться так: індивідуальне – з 1 серпня по 31 січня; загінне (колективне) – з листопада по 31 січня. Тобто, саме у той час, коли кабани пасуться у кукурудзі й майже недоступні для полювання – бо спробуй їх там вислідити і вцілити, що становить небезпеку насамперед для самих мисливців (були в районі трагічні випадки, коли стрільці один одного за звіра приймали)… Якщо цю проблему (протистояння поширенню АЧС і врегулювання нормальної кількості диких свиней) вирішувати кардинальним способом, на державному рівні, то саме так і треба діяти – переконаний Володимир Євгенійович.
Бо звинувачувати представників лісової фауни не варто, головний винуватець рознесення загрози – все-таки людина. І в охрамієвицькому випадку, і в інших можливих (тьху-тьху, аби не зурочити). Пішов у ліс по гриби чи ще чогось – не торкайся помічених загиблих звірів, не підходь і близько до трупа. І собак у ліс не брати, щоб вони не принесли додому заразу. Бо усі хижаки не тільки поїдають м’ясо, а ще й за природним рефлексом для маскування свого запаху – труться об здобич, у тому числі й об падаль. Так і домашні собаки, і коти поводяться, тож і додому на собі можуть принести різних збудників… Головне – якомога менше контактів у карантинних місцях, не розносити звідти віруси. Однак ця проблема тепер буде з нами, як ото захворювання кролів…
Створено чотири команди мисливців УТМР для відстрілу диких свиней у згаданій зоні, ще кілька команд є від лісгоспів. Треба їм знищити якомога більше і якнайшвидше звірину. Чи доречно тут висловлювати традиційне мисливське побажання? Мабуть, не та ситуація. І все ж – хай щастить!

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.