Прибинські футболісти

Старі фотографії – надзвичайні! Вони мають велику силу зупиняти час, повертати людину у її дитинство, юність. Адже одна мить перед об’єктивом закарбовує назавжди у пам’яті когось ще дуже смішним і кумедним, а когось і просто – живим…
З чорно-білим знімком, злегка пожовклим від часу, завітав у редакцію і 47-річний сахутівчанин Олександр Летута, дитинство і юність якого пройшли у селі Прибині.

– Ось подивіться, знайшов нещодавно – прибинські футболісти вісімдесятих років! – каже. – Від малого до великого всі сільські діти грали у футбол. Найменшому тут, напевне, років три, а старшим, мо`, по вісімнадцять. Скоріш за все, хтось із хлопців Барабашів фотографував тоді…
Наш куток у селі називали Пашуки. На лужку біля річечки були і футбольні ворота, і волейбольний майданчик. Вся сільська дітвора там збиралася! Тепер це місце заросло лісом…
Перша емоція, яку викликає ця футбольна команда, – посмішка. Усі такі різні: і дівчатка, і хлопці, хто у картузі, хто у батьковій шапці, а якесь хлопченя ще й медалі ледь не на живіт начепило! Уява одразу малює їхню футбольну гру. Хто вони, ці сільські діти, як склалися їхні долі?..
– Ось, у першому ряду зліва направо: Сашко Погуляй, зараз працює у Перелюбському лісництві, – розповідає О. Летута. – Далі Наташа Скоробагата, Сергій Сергієнко, Тамара Погуляй, Толя Дубина – живе і тепер у Прибині, був в АТО. У другому ряду – Сергій, покійний уже, не пам’ятаю його прізвища, у нього батька не було, жив з матір’ю… Потім – Віктор Погуляй, працював водієм в Ощадбанку, Вася Сірий – теж водій, у Прибинському лісництві, за ним – я, мені тут років 10-11, Петро Дубина – мій однокласник, який і тепер живе у Прибині, Анатолій Погуляй, лісник Перелюбського лісництва і покійний Валентин Сірий. У третьому ряду крайні зліва – Сергій (прізвища не пам’ятаю) і Олександр Данько – їх вже нема серед живих. За ними – Петро Рябець, знаю, що вчителював десь у Росії, в Архангельській області. Петро Барабаш до останнього часу жив десь на Луганщині… Віктор Дубина живе і працює у Чернігові, а Анатолій Сірий колись був учителем фізкультури, а тепер головує у Нових Боровичах…
Чи зринули б у пам’яті чудові моменти дитинства цього чоловіка, якби не любительський знімок сільського фотографа-аматора, місцевого жителя прибинських Пашуків?..

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.