Рідні загиблих в АТО відвідали Корюківку

У неділю 26 серпня наше місто зустрічало представників громадської організації «Єдина родина Чернігівщини» – членів 51 сім’ї з північних районів області, які втратили на Донбасі своїх близьких.

Делегацію очолював голова правління громадської організації Микола Шанський, який теж не дочекався з цієї війни найдорожчу людину – свого сина. Такі виїзні засідання в районах стають вже традицією. Цьогоріч південні райони запросив до себе Ніжин, північні – Корюківка. А торік гостей приймала сусідня Мена. Зранку до пам’ятника воїнам АТО вшанувати загиблих в неоголошеній війні з Росією 187 героїв з Чернігівщини прийшли корюківчани і гості міста. Відбувся мітинг «Заради миру на землі», на якому виступили представників влади. Місцеві священики, отці Тарасій і Олександр, відслужили молебень. Згодом заходи продовжились у Міському будинку культури. Там у вестибюлі працювала виставка «Сіверщина. Блокпост пам’яті”, експонатами якої були 36 скриньок з особистими речами загиблих воїнів. Серед них – і семи наших земляків: 38 – річного рядового Миколи Лущика з Тютюнниці, 34 – річного молодшого сержанта Миколи Пономаренка та 37 – річного рядового Віталія Гирича з Корюківки, 26 – річного сержанта міліції Олега Науменка з Холмів, 27 – річного рядового Сергія Бадуненка з Охрамієвичів, 29 – річного рядового Андрія Супруненка з Перелюба, 22 – річного рядового Михайла Кобця з Білошицької Слободи. Не зібрали поки що скриньки уродженця Рибинська 33 – річного сержанта Павла Висоцького…
Що в них, отих невеличких грубих дерев’яних ящичках? Одяг, засоби гігієни, кружки, годинники, потрощені мобільні телефони, фотокартки, посвідчення, іконки, вирізки з газет… Все те, що було дуже непросто віддати згорьованим близьким. Але мами, тата, дружини, діти, сестри розуміють, що саме їм на крилах вічного страждання і туги нести пам’ять про своїх хлопців, які пішли з життя у розквіті літ заради миру в Україні. Більшість з них не встигли навіть народити дітей. Так, трагічно обірвався родовід. Більшість батьків втратили єдину опору і надію в старості.
Ніхто не стримував сліз, коли звучали розповіді про кожного з 36 – ти Героїв. Вічна і світла їм пам’ять. Щирі співчуття рідним і близьким, у серці яких навічно оселився пекучий біль тяжкої втрати. Вони того дня були разом і підтримували один одного: Тетяна Науменко – мама Олега Науменка; Лідія Лущик – мама Миколи Лущика; Анатолій і Надія Гиричі – батьки Віталія Гирича; мама Ніна Пономаренко, дружина Лариса та діти Кароліна і Тарас – рідні Миколи Пономаренка; Валентина Летута – мама Сергія Бадуненка; Валентина Супруненко – мама Андрія Супруненка; Катерина Пророченко – мама Михайла Кобця.

Залишити коментар