Що нам обіцяє пенсійна реформа?

Ще 17 травня цього року уряд одноголосно ухвалив проект довгоочікуваної пенсійної реформи. Прем’єр Володимир Гройсман тоді заявив: «Якщо цю реформу не робити, нам… яма».

З тих пір минуло майже два місяці, а депутати й досі не визначилися: підтримати законопроект чи відхилити. Усі надії на останній липневий пленарний тиждень, чи останній спекотний пленарний день…
Законопроект передбачає три рівні пенсійної системи. Поки діє лише один – солідарний, коли всі працюючі сплачують єдиний соціальний внесок, ці кошти потрапляють у Пенсійний фонд і перерозподіляються між пенсіонерами. Другий рівень (обов’язковий накопичувальний) намагаються безуспішно запустити кілька років. Він передбачає, що частину своєї зарплати українці мають перераховувати на індивідуальні рахунки, а витрачати – лише після досягнення пенсійного віку. Третій рівень – приватні пенсійні фонди (як домовляться). Законопроект виписаний так, що пенсія українця має складатися з 60% солідарного рівня, 30 – накопичувального і 10 – приватного. Солідарна система нині переживає кризу: 10 працюючих українців утримують 11 пенсіонерів. І за підрахунками Інституту демографії, до 2050р. це співвідношення стане критичним: 10 на 15. Отже, держава намагатиметься будь що скоротити кількість пенсіонерів. І тут простіше було б підвищити пенсійний вік, що сьогодні не критикує лише найлінивіший політик. З усього видно, на такий крок влада поки не наважиться. Підуть іншим шляхом – збільшать страховий стаж.

Що таке страховий стаж?
Це період, за який ви (якщо ви приватний підприємець) або ваш роботодавець сплачували страхові внески до Пенсійного фонду. До речі, на сьогодні відповідна сума складає 704 гривні! А було значно менше. Не секрет, багато людей офіційно не працювали і підприємництво не оформляли, хоча й трудилися. Тепер для них настають складні часи. Стаж для отримання пенсії хочуть збільшити: для жінок – 30 років, для чоловіків – 35. Тож кому не вистачатиме – доведеться працювати далі, або викупляти, тобто сплатити внески за відсутні роки, та не більше ніж за 5 років (42240 грн.). Напевно, не завадить кожному з нас поцікавитися у Пенсійному фонді, скільки маємо страхового стажу. Бо вже відомі випадки, коли людина працювала, і в трудовій книжці є відповідний запис, а підприємство за нього страхові внески не сплачувало. Спробуй потім щось довести…

Ризики накопичувальної системи
Хто дасть гарантію, що поки українець вийде на пенсію, накопичені ним кошти не «з’їсть» інфляція? Адже 2015 року її рівень сягнув вище 40%. В ідеалі, гроші в накопичувальному фонді мають не тільки компенсувати інфляцію, а й примножуватися. Хто в Україні може це гарантувати? Для управління накопичувальним фондом уряд обіцяє сформувати відповідальний орган у вигляді ще однієї ради, склад якої сам і затвердить. І її основним завданням буде залучення компаній з управління активами фонду. І якщо в західних країнах така практика себе виправдала, то українці щиро сумніваються, що у нас знайдуться чесні і некорумповані люди для цієї справи.

Які шанси «проштовхнути» реформу?
Депутати повинні домовитися хоча б тому, що голосуватимуть цього разу за надто важливі законопроекти (мораторій на продаж землі, медична реформа та багато іншого). І в кожного в цьому плані є свої інтереси – особисті чи людей, які їх підтримують. Провалити все одразу, мабуть, ніхто не дозволить. До того ж донори пильнують. І народний спротив – мінімальний. Чому? Бо, по – перше, люди мало обізнані. Офіційно коментувати, наприклад, на місцевому рівні пенсійну реформу ніхто не взявся, бо хтозна, що там ще зверху «нахімічать»… По – друге, спрацювала тактика: розділяй і володарюй. Адже ті, хто сумлінно пропрацювали усе життя і заробили необхідний страховий стаж, навряд чи пожаліють тих, хто не поспішав працевлаштовуватися. Декотрі усе життя по «біржах» протинялися, інші – на базарі проторгували чи отримували зарплату у конверті, а внески не платили… По – третє, люди тішаться тим, що їм осучаснять пенсії, тобто підвищать; скасують спецпенсії і пенсії за вислугу років, окрім військовозобов’язаних (аби всі були в рівних умовах); не урізатимуть виплати працюючим (нині забирають 15%), а призначені – перераховуватимуться щорічно (сподіваються – у бік збільшення).
Як воно буде – побачимо, коли приймуть закон. Але сьогодні переважній більшості українців дуже тривожно. Пенсіонерам – бо прожити на півтори тисячі гривень просто не реально. Єдине, що можна на ці гроші – не лікуватися, майже не харчуватися, не вдягатися і не взуватися… А ще – платити за компослуги, і то тільки тим, хто отримує субсидію. Люди передпенсійного віку взагалі у паніці. А молодь змушена розраховувати лише на себе. Або плювати на все і нічого не робити. До речі, сьогодні таких багато: ні роботи, ні житла, ні майбутньої пенсії – ніяких перспектив!

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.