Село – це два мільйони жителів…

ОРІЄНТИРИ РЕФОРМОВАНОГО «ТИГРА»

З 31 травня по 9 червня велика група спеціалістів і керівників від корюківського ВСК імені Горького та наумівської «Злагоди» побувала у Китаї на запрошення компанії «Хуньфанцюй», яка спеціалізується на аграрному виробництві і не тільки. Її очолював керівник приміського сільгоспкооперативу Віктор Ющенко. Він і розповів газеті про особливості цієї поїздки.

 

006_97

Делегація з Корюківського району разом з китайськими колегами

– Вікторе Володимировичу, розкажіть, будь ласка, чим викликана поїздка, які були перші враження?
– Як відомо, землі і майно обох наших господарств, які є сусідами, перебувають у китайських інвесторів. Вони вже господарюють понад два роки. Займаються тваринництвом і рослинництвом. У них дуже великі плани, зокрема, щодо інвестицій у реформування наших господарств. Цю поїздку з метою ознайомлення з досвідом роботи нашої багатогалузевої компанії на теренах Китаю планували давно. Обіцяли показати їхні великі тваринницькі комплекси, організувати і культурну програму.

Дух Китайської стіни,
краса імператорського палацу

Слова дотримали. 31 травня ми вилетіли до Пекіна. Летіли через Москву, де була пересадка. Першого червня прилетіли у китайську столицю, де нас дуже гостинно зустріли представники компанії. Перепочили і фешенебельним автобусом вирушили на екскурсію до Великої Китайської стіни, яка належить до пам’яток архітектури і культури світового значення. Збудована ще кілька тисяч років тому. Її протяжність–сотні кілометрів. Перетинає міста і села, проходить гористою місцевістю. Будували кращі майстри. Великі блоки укладали, використовуючи клейку речовину з фруктів і вапна, тобто розчин з секретами. Висота стіни – понад шість метрів. На її гребені—дорога, якою міг би їхати широкий легковий автомобіль. Проте, тут, милуючись краєвидами, ходять туристи. Потім – чергова екскурсія до імператорського палацу «Кукум», який дуже величезний, у формі квадрата – три на три кілометри. Усе виконано за фен-шуй. Складається із двох частин. Перша – чоловіча, яка розповідає про життя імператорів у різні періоди століть, тут і їх скульптурки, одяг та відображені ті побутові умови, які при них існували. Не менш цікава – друга частина, де мешкали імператриці, жінки імператорів, їхня прислуга, діти. Три години тривала екскурсія. Потім дорога пролягла у центр тваринницта, де ознайомилися з прогресивними методами виробництва молока. Тут встановлено обладнання фірми «Делаваль» – таке ж, як і на наших українських сучасних фермах. Технологія – безприв’язне утримання худоби. Готують готовими сумішами. Попередньо корми подрібнюються міксером, змішуються та подаються на кормовий стіл. На доїння корова сама заходить до семи разів протягом доби. Автомат підмиває, одягає апарат. Комп’ютер стежить за процессом доїння. У середньому щодоби надоюють по 38 кілограмів молока. Друге доїння – за системою «Паралель». Доїльний зал на 32 місця, де сам оператор підключає апарати. Корови чорно-рябої породи, які протягом року дають до 10 тисяч літрів молока. І знову на нас чекала екскурсія в імператорський парк «Іхеян». Це досить гарне місце, багато скульптур, старовинна архітектура, рідкісні породи дерев і рослин. Тут нас зміцнювала і додавала позитивного настрою та оптимізму природна аура.

Село – це два
мільйони жителів…

– Ви приїхали побачити досягнення китайського агропрому, щось запозичити з досвіду. Тож куди далі пролягла дорога?
– Переїхали на землі компанії «Хуньфанцюй». Китай, як країна, що зробила «тигриний» стрибок в економіці, уже понад 15 років інтенстивно електрифікує залізниці між крупними містами і багато робить, щоб між ними курсували тільки швидкісні поїзди. Саме таким потягом, у якого швидкість понад 300 кілометрів на годину, їхали. П’ять годин у дорозі – і ми у провінції Хенань потрапляємо у величезне поселення Роко. Запитуємо у перекладача: «Скільки тут проживає осіб та що це – селище?» Замислилася хвилин на дві і відповідає: «Тут два мільйони жителів, і це … село. Міста у нас – з п’яти до десяти мільйонів і більше…» У цьому населеному пункті знайомилися з історією компанії «Хуньфанцюй», яка займається сільським господарством, а ще має свій металообробний завод. Виготовляє деталі до морських і річкових суден. У власності – також завод мінеральних добрив, насіннєва фабрика, величезний свинокомплекс на 400 тисяч голів. І все – у державній власності.
– З чим знайомилися у подробицях, для загальної користі справи?
– Побували на свинокомплексі закритого типу на 400 тис. голів. Отже, про досвід його роботи дізнавалися у добре підготовленому приміщенні, на стіні якого великий дисплей, і про всі технології, умови утримання тварин довідалися з відеорозповідей. Зацікавила механізована роздача кормів, приготування їх, яким чином відбуваються прирости продукції.

За рік – два урожаї

– Згодом відвідали велику фірму, яка є підрозділом компанії. У ній земля роздана в оренду селянам. Безкоштовно виділяється насіння, добрива, засоби захисту рослин. Платять за результатами вирощеного – в середньому до 5 тисяч юаней з кожного гектара; а за один кілограм виробленого продовольчого зерна – 2, 4 юаня та 4 – за насіннєве. Техніку для робіт надають в оренду або її можна придбати, тільки от зберігається вона на машинно-тракторному стані фірми. Може вона надаватися бажаючим селянам-одноосібникам, але лише після того, коли буде завершено обробіток земель чи збір урожаю у фірми. Урожайність на кращих землях компанії в середньому складає близько 94 центнерів з гектара.
Землі у компанії «Хуньфанцюй» у Східному Китаї, де субтропічний клімат. Тут зима один… тиждень. Отже, двічі на рік вирощують урожай. Уже тепер зібрали, а посіяли сою і кукурудзу.
Садівництво у них теж на сімейному підряді. Бачили, як вирощують груші і яблука. Після зав’язі плодів на кожен з них одягають мішечок, а зверху – другий: у першому росте, а другий, верхній, служить для захисту від отрутохімікатів. Збирають дуже вагомі урожаї садовини.

Реформи дають свої результати

– Що дало реформування у великій країні?
– З кінця сімдесятих років у Китаї тривають реформи. Розпочав їх великий лідер Ден Сяопін, який у період маоцзедунівської «культурної революції» був репресований, та йому дивом вдалося виїхати до Західної Європи. Проживав у Франції, тяжко працював спочатку робітником, а потім менеджером. Побачив, як у країні реформується економіка. Тоді ж у нього виникло багато ідей, які реалізував, повернувшись у Китай. «Не важливо, якого кольору кішка, аби вона добре ловила мишей» – це його слова, які підказуть, що важливо мати вагомий результат. Перші реформи зводилися до введення сімейного підряду та створення вільних економічних зон. Раніше вирощували по 250-270 мільйонів тонн зерна, що для Китаю мало. З роками урожаї подвоїлися – збирали по 500-52о мільйонів. А до вільних економічних зон Чжухай, Шеньчжень, Сеньминь та інших на їх розвиток спрямовувалися десятки мільярдів доларів. Широкого розмаху набуло промислове і житлове будівництво, масово пішли інвестиції з країн Південної Америки, Австралії, Західної Європи. Ріст валового внутрішнього продукту наприкінці дев’яностих і в наступні роки сягав від 6 до 10 і більше відсотків. З приростом і тепер тут завершують кожен рік.
– Вікторе Володимировичу, що дала поїздка вашій делегації?
– Багато чого позитивного. А головне – познайомилися з хорошим досвідом господарювання у тваринництві, рослинництві, садівництві. Позитивне, вагоме будемо впроваджувати у себе разом з інвесторами, щоб кращі зміни відбувалися і в наших господарствах.006_51 006_50006_95006_49006_43006_33006_32006_96006_94006_92006_90006_87006_86006_84006_85006_82006_81006_80006_79006_78006_77006_76006_75006_72006_70006_69006_68006_67006_66006_65006_64006_63006_62006_61006_60006_59006_58006_57006_55006_54006_48006_47006_42006_36006_35006_34006_28006_29006_23006_20006_19006_15006_13006_12006_11006_10006_09006_08006_07006_05006_04006_03006_02

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.