Слідами тихого подвигу, або Як рятували необачного пса…

Зустрінемо Рік Собаки достойно!

Ці молоді люди не вважають, що зробили щось особливе. Просто – добрий людський вчинок. І кореспондент узнав про це випадково. Але згадати хорошими словами про таких жінок і чоловіків, їх милосердя – варто.

Юлія (зліва) і Олена

Олена помітила його, коли проходила мимо. Собака лежав під холодним грудневим дощем на землі біля ганку одного з магазинів на центральній площі міста. Молода вівчарка, пес з очима, як у людини, з котрих стікали сльози, дивився навколо з болісною тривогою, наче виглядав-чекав свого господаря. Не вставав, з трудом повертався. Мабуть, його збила машина… Наступного дня Олена прийшла, купила пиріжок-біляш з м’ясом, намагалась погодувати постраждалу тварину. Та вела себе наче не агресивно, але все-таки страшнувато було, зуби ж он які! Молода жінка зайшла до неподалік розташованого магазину одягу Тетяни Маслак, сюди якраз навідалась і Наталія Ющенко, яка працює у суді. Просто не могли вони бути байдужими до цього нещасного випадку! Почали обговорювати, що робити з собакою.
Зателефонували знайомому ветеринару Івану Андрєєву. Під кінець робочого дня Олена раніше відпросилася з роботи, усі прийшли до цього місця, приїхав Іван. Він оглянув собаку, сказав, що тварина буде ходити, але треба вколоти снодійне і помістити у тепле місце. Але як це зробити? Собака остерігався незнайомих людей, скалив зуби. Хтось з неподалік проживаючих приніс стару куртку, Наталія намагалась вкрити тварину. Та ж у шоковому стані піднялась і побігла на проїжджу частину вулиці. Усі злякалися, що її знову зіб’є машина! Ледь всім загалом – ще Юлія Кожушко зі своїм чоловіком Миколою та програміст міського відділу освіти Ігор Шемет – спрямували вівчарку в один з найближчих магазинів і таки зробили укол. Дощ між тим лив, як із відра…
Через півгодини пес заснув. Перенесли його у підприємницький автомобіль-бусик Тетяни і відвезли до Наталії (у котрої своїх двоє домашніх собак), яка прихистила-обігріла тварину у своїй літній кухні, там намостили теплу підстілку, поклали пса і вкрили куртками. Собака відчув, що опинився у добрих руках, уважно дивився в очі Наташі, пив воду… А її рятувальники усім своїм знайомим та в інтернетівських соціальних мережах повідомили, що тварині потрібні нові господарі – або ж треба відшукати старих. І через два дні знайшлися хазяїни! Вони приїхали до рятівниці, собака як тільки побачив – скочив до них, до господаря, його дружини і сина. А потім повернувся до Наталії і вдячно лизнув їй руку… Поїхав додому зі своїми господарями, які потім щиро дякували Олені та усім добрим людям за їхній сердечний вчинок.
Олена Хоменко працює провідним спеціалістом відділу земельних ресурсів та комунального майна міської ради. За університетською освітою – еколог, тож має в душі поклик до захисту всього живого. У її мами вдома теж є собака. Тому молода жінка підтримує громадську думку, що треба вирішувати спільно проблему безпритульних тварин. Добре було б, якби об’єдналися активісти, волонтери та взялися за облаштування такої справи. Шукали благодійників, отримали б якусь ділянку землі та організували притулок для нічийних тварин.
Юлія Кожушко, головний спеціаліст загального відділу міськради, теж схвалює такий підхід. Вона з дитинства любить тварин, змалку “няньчить” собак і зараз у неї є вдома Санта, декоративної породи ши-тцу. Дуже жаль, каже Юля, безпритульних чотирилапих, яких люди викидають-виганяють на вулиці. Засмучує, що серед начебто розумних двоногих – багато байдужих і навіть жорстоких. Якщо ти не любиш тварин, то взагалі – не займай їх, не заводь, не використовуй як іграшки, щоб потім залишити голодними і бездоглядними! Не з лісу ж прибігають на вулиці ті коти і собаки… Можна зробити для них притулок, ось приклад порятунку собаки показує, що такі люди є. Які беруть на себе відповідальність за беззахисних тварин. Ходять безпритульні істоти он по базару, але ж де вони взялися? Напевне, були раніше домашніми. Радує те, що залишаються ще люди добрі та небайдужі. Цими днями багато хто помічав, як бігає міськими вулицями чорний пудель. Пес дружелюбний, видно, що домашній. Загубився чи ще щось трапилося? Хотілося б знайти йому господарів. “Давайте зробимо тварині такий подарунок у дні цих миколаївських і різдвяних свят, коли треба творити добро!” – закликають Олена і Юлія.
Отака трапилася нещодавно не різдвяна казочка, а реальна історія порятунку і людської доброти. Хтось скаже – який же це подвиг? Та є у нашій мові слово “подвижник”, що означає людину, здатну на вчинок, самовідданість, самопожертву для досягнення високої мети. А хіба кожен здатен пожертвувати хоча б своїм вільним часом, комфортом заради якоїсь там псини?.. Між тим гороскопи наступного року кажуть, що собака – охоронець, якому притаманні вірність, чесність, справедливість, добродушність (якщо люди не зробили їх іншими). Такі риси будь-кому не завадять…

Залишити коментар