Сумний майдан, вічне диво-дерево і синій баранець

Виїзди на гастролі для учнів Корюківської школи мистецтв – справа не нова, а от подорож за захоплюючими враженнями для цього навчального закладу – щось незвичне. Зробити такий передноворічний подарунок для своїх вихованців, щоб запам`ятався на все життя, взялося керівництво школи. Заручилися підтримкою батьків. І – не прогадали. Від дня екскурсії до Києва минуло майже два тижні, а її обговорюють і сьогодні. Світяться дитячі очі, загадуються бажання про нову подорож. Чим же дивували наших дітей у столиці?

000 майдан 3_новый размер000 майдан 1_новый размер

З надійним гідом
Директор Корюківської школи мистецтв Алла Сухомлин зізнається, що дуже хвилювалися напередодні. Чи вдасться потрапити вчасно на фабрику, як не розгубитися і не розгубити дітей у мегаполісі. Проте, надійним компаньйоном для наших мандрівників став приватний підприємець Михайло Силенок, який протягом усієї подорожі не тільки виконував роль гіда, розповідаючи, на що слід звернути увагу, а і дбав про комфорт – на зупинках пригощав навіть гарячим чаєм і кавою. Жодної хвилини діти не мерзли у очікуванні автобуса. Дорослі зізнаються, що завдяки Михайлу Володимировичу побачили більше, ніж планували.

Музей води
У самісінькому центрі Києва, на високому пагорбі, посеред Хрещатого парку стоять дві старовинні водонапірні башти, кожній з яких більше ніж 130 років. Вони вважаються архітектурними пам’ятками. У одній з них у 2003 році було відкрито музей води. Здавалося б, чим можна вразити сучасну людину, яка знає все про воду ще з уроків природознавства у школі. І все ж, у музеї є на що поглянути.
Наших мандрівників вразив ліфт, перебуваючи у якому, здається, ніби занурюєшся під землю. Ось вже видно шари: грунт, пісок, глина. Видно, як вода рухається під землею. Коли двері ліфта відчиняються, враження таке, наче опинився глибоко під землею. А з`ясувалося, що ніхто нікуди не «їхав» – ілюзія. Не тільки цікавою, а й актуальною була лекція про те, як берегти воду, а разом з нею і довколишній світ. Учням сподобалася ігрова кімната і виставка дитячих малюнків – переможців різноманітних конкурсів на екологічні теми.

Казкове дерево

Тут же, у Хрещатому парку, з- поміж цікавих статуеток – жабок і котиків «росте» дивовижне дерево бажань – новий арт-об`єкт, який з`явився минулого літа. Ажурне дерево із металу має висоту чотири з половиною метри, біля стовбура, гніздиться казкова курочка, що несе золоті яйця. У гілках ховаються диковинні птахи і дозрівають «молодильні» яблучка, які мають форму яєць. Справа у тому, що спонсор проекту – виробник курячих яєць. Дерево має інструкцію для використання, наприклад: «Курочку потреш – багатство матимеш…» або «За крону потримаєшся – батькам життя подовжиш». А ось пташку щастя чіпати руками не можна, щоб не сполохати. У стовбурі казкового дерева є отвір, куди можна кинути листівочку із заповітною мрією. Власні мрії столичному казковому дереву довірили і корюківчани.

Чарівна столиця і сумний Майдан

Для земляків Михайло Силенок провів невеличку екскурсію найчарівнішими місцями столиці, які розташовані порівняно недалечко одне від одного. Побували на Михайлівській площі, біля пам`ятника княгині Ользі, на Софіївській площі – біля славного Богдана Хмельницького, а на Андріївському узвозі юні художники змогли побачити численні картини, які пропонувалися і як товар, і просто виставлялися напоказ глядачам. Бачили ще чимало цікавих пам`яток. «Кожен куточок Києва представляє собою історичну цінність, – говорить Алла Павлівна, – чи зможемо ми самі все розповісти власній дитині, коли привеземо її до столиці? Для цього й існують екскурсії, щоб звернути увагу на те, що зазвичай залишається поза увагою».
Побувала група наших туристів і на Майдані. Важкі почуття викликає його вигляд після минулорічних подій, зізналися дорослі учасники групи. Не було жодної посмішки і на обличчях у меншеньких. У Києві саме готувалися до роковин революційних подій – горіли свічки, які своїми вогниками утворили малий герб України – тризуб. Хронологію минулорічних подій на Майдані відтворили у світлинах, які просто-таки розвішені на паркані. «Фотографії важкі для сприйняття», – діляться очевидці.

Територія новорічних прикрас

Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас має тридцятирічний досвід з виробництва такої специфічної продукції. Причому фабрика працює протягом року, настільки великий попит на дану продукцію і настільки кропітким є виробництво. До речі, за радянських часів саме наша, українська фабрика, диктувала моду на новорічні прикраси. І до сьогоднішнього часу всі іграшки виробляються вручну.
Напевне, найдивовижнішим і, можна сказати, навіть магічним для кожного учасника екскурсії було народження самої іграшки – скляної кульки. Збоку це здається наче просто – жінка бере скляну паличку, яку розігріває на гасовій лампі, потім дмухнула в трубочку – ось тобі і кулька. Насправді ж майстриням цієї справи треба мати неабиякий досвід і вміння, щоби, коригуючи силу власного подиху, видувати однакові за розміром кульки. До того ж виробництво цієї продукції є дещо шкідливим для організму. Потім прозорі кульки потрапляють у цех, де в кожну з них наливають особливу суміш, збовтавши яку, кулька, наче за велінням чарівної палички, набуває сріблястого кольору. Тональність майбутньої новорічної кульки задається зсередини. І лише після цього вона потрапляє у руки інших майстрів, які пензликами малюють візерунки. Протягом дня кожен з майстрів малює один визначений візерунок. Якщо малюнок на іграшці складний, то розмальовування такої партії прикрас може тривати кілька днів.
Найжаданішим і найцікавішим для наших дітей був майстер-клас, коли можна було власноруч розфарбувати іграшку. Кожному дали по заготовці, акрилові фарби і пензлик. І робота закипіла. Іграшки, як приємну згадку про екскурсію, кожен забрав із собою. Проте, на цьому дива не скінчилися. На території фабрики стоїть платтяна шафа, відчиняючи двері якої, потрапляєш у казку – таємничу кімнату з ялинками і фігурками казкових героїв. Тут – кімната Дідуся Мороза і його пошта, звідки можна відправити вітальну новорічну листівку своїм рідним чи друзям у будь-який куточок планети.
При фабриці діє виставка-магазин виробів фабрики. Тут можна придбати іграшки по ціні від 15 гривень до 600 за комплект. Діє музей новорічної іграшки, де зібрані рідкісні експонати не тільки наших виробників, а й іноземні іграшки. Наприклад, на одній із італійських іграшок можна розгледіти портрет Монни Лізи. Подібні шедеври – штучні прикраси випускає і наша фабрика. Вони зазвичай стають експонатами приватних колекціонерів.
Подорож по Києву завершилася відвідинами «Оушинплази» – торгово-розважального комплексу столиці, а саме найбільшого акваріума у триста кубічних метрів з сотнями найрізноманітніших риб і власними кораловими рифами.

P.S. Додому мандрівники повернулися пізно ввечері, втомлені і щасливі. Лунали слова прощання і вдячності за організовану екскурсію. Падав сніжок, і симпатичні баранці на новорічних іграшках наче посміхалися – скоро Новий рік!

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.