Тече живе поліське золото

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Найбільшим підприємством у рослинницькій галузі району нині є ТОВ “Корюківка Агро”. З 17650 гектарів засіяних у нас всіх полів – понад 6000 цього товариства, яке торік одержало більше 15 тисяч тонн валового збору зерна усіх зернових та олійних культур, а нинішнього року сподіваються тут намолотити не менше. Посіяно підприємством 1025 га однієї пшениці, котра обіцяє дати у середньому по чотири тонни зерна з гектара, а є ж лани, де й до шести тонн визріло у колоссях! Правда, у хліборобській справі багато чого залежить від погоди. Коли ми побували на спекотних жнивних нивах, з одного краю неба вже набігали хмарки-баранці, віщуючи скору зливу, яка й не забарилася місцями того дня…

Як генерали піщаних полів
свої перемоги здобувають…

Відразу за селом Домашлин медово-жовті комбайни “Нью Холланд” домолочують 453-гектарне поле озимого ріпаку. Гарний урожай зерна (до трьох тонн з гектара) з посіяних тут двох гібридів цієї олійної культури дала орендована “Корюківка Агро” земелька! Правда, настільки піщана вона, що й доїхати до неї навіть у суху погоду нелегко, он на польовій дорозі загруз-забуксував багатотонний зерновоз з причепом, довелося його потужним трактором з сипучого полону витягувати… Про збиральні та інші роботи товариства кореспонденту і прибулим разом з ним заступнику начальника управління агропромислового розвитку Василю Кравченку та головному спеціалісту управління з рослинництва Анатолію Бабичу розповів головний агроном підприємства Олексій Бардаков.
А тим часом з бункерів комбайнів у місткі кузови зерновозів (25- 40 тонн перевозять!) ллються темні потоки, здалеку немовби справді нафтові, недаремно жниварі називають їх нашим “чорним золотом”. Чисте насіння ріпаку усе йде за кордон, бо у нас, на жаль, своєї переробки його нема. Захід споживає багато ріпакової олії, а завдяки нашому клімату – олійність українського ріпаку найвища у Європі, такої не можуть досягти навіть у Німеччині, де більша вологість і відповідно менша олійність…
Комбайни, вимолочуючи ріпакове зерно, солому перемелюють на тирсу і розвіюють її слідом за собою по полю на органічне добриво. Перед жнивуванням кожен комбайн агроном з інженером прискіпливо пропустили “через брезент”, тобто заганяли на розіслану полотнину і перевіряли щільність вузлів і агрегатів, щоб не було втрат зерна. Бо насіння, зокрема, ріпаку таке, схоже на макове, що витече, мов вода, через найменшу щілинку. І не налаштований комбайн може довго полем ходити, а п’яти-семитонний бункер залишатиметься ненаповненим, увесь намолот на землю висипатиметься… Тож і водії зерновозів кожну щілину в кузовах навіть спеціальною піною “задувають”, аби не допустити втрат.
Складнощів у збиранні урожаю додає “пошматованість” ріпакового поля людськими паями, де вирощуються картопля, овес та інша городина. Спробуй комбайнам, великим тракторам з причіпним знаряддям, обприскувачам покрутитися навколо тих клинів! А за сучасних технологій кожен рух кожної машини відслідковується через так звану супутникову навігацію і моніторинг транспорту чи систему глобального космічного позиціонування (GPS). Якщо, скажімо, трактор заїде на чуже поле, то у директора на ноутбуці, в агронома – на комп’ютері-планшеті і навіть у столичного керівника їхнього агрохолдингу відразу можна побачити таке відхилення на чужу землю. Он до чого техніка дійшла! Тобто ведеться чіткий електронний облік по кожному полю і машині, зробленого і затраченого.

Чітка організація,
турбота про людей

До речі, усі польові роботи ведуться послідовно, у комплексі. У минулі часи в сільському господарстві жнивної пори був серед закличних лозунгів й такий: “Комбайн з поля – плуг у борозну!”. Тепер усе значно мобільніше, прискорене технічним прогресом. Комбайни ще збирають ріпак, а на звільнених ділянках трактори з глибокорозпушувачами вже розпушують грунт на глибину до 23 сантиметрів, подрібнюючи і приорюючи жнивні рештки. Вноситимуться й мінеральні добрива (якими повністю забезпечені на осінню кампанію), зокрема, хлористий калій, потім проводиться передпосівний обробіток та сіятиметься озима пшениця.
Пунктуально, точно на домовлений час, на поле прибув і генеральний директор ТОВ “Корюківка Агро” Микола Лантух. Розповідає, що у Савинках якраз збирають озиму пшеницю на 335 гектарах, далі візьмуть курс на Козилівку. Чисті посіви, низька вологість зерна, загалом вагомий цьогорічний урожай радують хліборобів. Он пшениця має 11,6% вмісту вологи, при нормі 14%, за якої зерно можна закладати для тривалого зберігання. Якби ще ближче на елеватор зерно возити, а то понад сто кілометрів на Сумщину, доводиться по 150 гривень за доставку кожної тонни платити… І зерно ріпаку торік продавали по 540 доларів за тонну, а нині ціна знизилася до 430, пальне ж он як зросло! Так що в аграріїв теж не все як по маслу йде…
Хоча їхнє підприємство – солідний, відповідальний сільськогосподарський виробник. Холдинг ТОВ “Промінь Агро” обробляє землі по всій Україні, на Чернігівщині має два підприємства – “Корюківка Агро” і подібне у Семенівському районі. Видно серйозне ставлення до всього і з деталей. Троє агрономів їздять на новеньких легкових всюдиходах. Зарплата у працівників гідна. Тут дбають не лише про злагоджену роботу, а й про людей. Тричі на день машина привозить з міського кафе на поле харчування для жниварів. І велика цистерна біля них стоїть – не тільки з протипожежною метою, а й помитися водіям та комбайнерам можна нагрітою сонцем чистою водою.
Ось такий передовий досвід і прогресивні технології ми побачили, побувши якусь годину-другу на поліському полі, звідки потік зерна наповнює, як писалося колись піднесено, засіки-комори нашої (і не тільки, як бачимо) держави. Та спершу – комори господарства-власника. Свято першого снопа ми якось проминули (чи й не було його такого, як проводили раніше?). Мабуть, все-таки краще святкувати обжинки – бо ж не той хліб, що у полі, а той, що у коморі. Але й без того вражень вистачило!

Один коментар

  1. вуж говорить:

    “І зерно ріпаку торік продавали по 540 доларів за тонну, а нині ціна знизилася до 430, пальне ж он як зросло!” Зерно с которого делают горючее подешевело, а топливо подорожало. Это нормально? Они там “за кордоном” совсем чувство обоняния потеряли или местные бизнесмены наваривают на аграриях?

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.