Туберкульоз не дрімає

В Україні – епідемія туберкульозу. Щороку виявляють понад 37 тисяч хворих на цю недугу, більше 10 тисяч осіб помирають і стільки ж стає інвалідами. Глобальний фонд допомагає боротися з нею. Нещодавно Корюківський район долучився до цікавого пілотного проекту. Газета розпитала про нього головного лікаря Центру первинної медико – санітарної допомоги Світлану Лещенко.

Раз на рік дорослі громадяни України повинні пройти флюорографічне обстеження легенів. Це безкоштовна послуга. При потребі, можна зробити рентгенівські знімки, але в такому разі доведеться самому придбати фотоплівку. Та силою змусити всіх це зробити не можна. З певними категоріями працівників (вчителі, медики) простіше – вони зобов’язані щорічно проходити медогляд. Медики змушені застосовувати різні способи «впливу». Не покладуть на стаціонарне лікування без флюорографії, не дадуть довідку на водійські права, не пустять на прийом до лікаря тощо. Проте, значна частина населення з року в рік уникає цієї процедури, чим наражає себе і оточуючих на небезпеку. Щороку у нашому районі працює пересувний флюорограф. Це автомобіль з цифровою флюорографічною установкою, яку надає обласний тубдиспансер. До речі, таке обладнання мають лише дві області. Мінілабораторія їздить по сільських населених пунктах, крім Холмів, бо там є стаціонарний флюорограф і лаборант, який робить знімки та привозить до ЦРЛ. Отже, у селах Корюківщини усі можуть безкоштовно перевірити свої легені – було б бажання. Завдання повідомити людей про час роботи пересувної установки покладається на сільських голів і фельдшерів. У цьому році вона працювала з 6 березня по 14 квітня. Планувалося у такий спосіб обстежити 2719 осіб, але план виконали лише на майже 78% (2109).
Зручно, абсолютно безкоштовно, то чому не в усіх громадах люди скористалися можливістю безпосередньо на місці, не витрачаючи коштів на поїздку до райцентру, перевірити стан свого здоров’я? Найгірше спрацювали у Наумівці: з 528 осіб обстежились лише 194. Не справились з завданням у Рейментарівці, Хотіївці, Бречі, Забарівці, Сядриному, інших. Проте у ряді населених пунктів на перевірку прийшло навіть більше людей, ніж планувалося – у Козилівці, Камці, Жуклі, Сахутівці, Домашлині, Буді, Охрамієвичах, Перелюбі, Прибині. Там, передусім, добре спрацювала місцева влада. Виявлено 50 осіб з підозрою на легеневу патологію. Нині триває їх дообстеження, після чого медики визначаться з подальшою методикою лікування.

Пілотний проект:
ліки прийматимуться
у присутності медика
У двох областях України, Чернігівській і Житомирській, Глобальний фонд запровадив пілотний проект щодо лікування хворих на легеневий туберкульоз сімейними лікарями у амбулаторних умовах. Координатором виступає обласний тубдиспансер. Спочатку до нього приєдналися Менський, Борзнянський і Чернігівський райони, а нещодавно – Корюківський, Сосницький та Ічнянський. Суть його в тому, щоб хворі першої (неактивний туберкульоз, коли бацили у середовище не виділяються) і третьої (активний, бацили виділяються) категорій лікувалися на місці сімейними лікарями. Друга і четверта категорії, як і раніше, перебуватимуть під опікою лікарів – фтизіатрів. Однак у Європі таких лікарів уже фактично немає, і Україна до цього йде. Та поки фтизіатри у районних лікарнях є, під час впровадження проекту вони виконуватимуть консультативну і координаційну функції.
Резонно виникає запитання: чи не загрожує це населенню? Хворі першої категорії – безпечні, а четвертої, з відкритою формою туберкульозу? Загальна практика свідчить: якщо такого пацієнта належно лікувати, то на четвертий день відкрита форма переходить у закриту і він не є загрозою, звісно, при умові продовження лікування. Отже, завдання сімейного лікаря вчасно виявити хворого на туберкульоз і забезпечити проходження ним повного курсу досить тривалого амбулаторного лікування, до повного одужання. І тут є два важливі моменти. По – перше, треба так налагодити роботу, аби хворий не боявся, що його силоміць відправлять у тубдиспансер, і міг спокійно та конфіденційно лікуватися вдома. По – друге, на жаль, серед пацієнтів з таким захворюванням є багато людей, які ведуть асоціальний спосіб життя: вживають алкоголь, наркотики і не бажають контактувати з лікарями. Таким чином, пілотний проект передбачає, що пацієнт має щодня приймати ліки під наглядом сімейного лікаря, фельдшера або медичної сестри, що підтверджуватиметься документально. І це обов’язкова умова представників Глобального фонду. А вже як зробити краще: чи хворий приходитиме до медика, чи медик до хворого – вирішуватимуть спільно. Фонд оплачуватиме відповідну роботу медпрацівників, але й суворо контролюватиме виконання своїх вимог.
На сьогодні у нашому районі троє хворих на туберкульоз, які пройшли курс у обласному диспансері, а тепер продовжують лікуватися амбулаторно, отримуючи щодня з рук медпрацівників необхідні препарати. Фтизіатр оглядатиме їх раз на місяць, а сімейний лікар – двічі, а може, й частіше. У тубдиспансері на сьогодні перебуває ще троє мешканців Корюківського району. Але, скоріш за все, згодом такої установи, як тубдиспансер, теж не буде. Залишиться невелике відділення для лікування ускладнень, наприклад, легеневої кровотечі, де також будуть хоспісні ліжка (для безпритульних).
Загалом Чернігівська область – серед регіонів з досить високим рівнем захворюваності на туберкульоз, а найгірша ситуація в Одеській, Херсонській областях і на заході України. На сьогодні ефективність лікування цієї недуги в Україні – 38%, і щоб ліквідувати епідемію, котра існує з 1991року, треба збільшити показник більше ніж удвічі. Саме пілотний проект, у якому бере участь і наш район, має підвищити ефективність лікування туберкульозу до необхідних 85%.

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.