Упіймали крадія, який «бомбив» магазини

Свій черговий «нічний похід» молодий чоловік Володимир продумував дуже старанно – ішов на велику крадіжку. Вірних товаришів не мав, тож ні з ким планами не ділився – не довіряв…

Зарані дізнався, чи є сигналізація та як охороняється один з холминських магазинів. І пізньої серпневої ночі вийшов на «діло», прихопивши кілька великих сумок. Південна околиця Холмів спала, тільки в окремих вікнах будинків світилося.
Обійшов одну з вулиць, на якій побачив кілька ліхтарів. «А раптом там хтось зустрінеться. І тоді що робити, не повертатися ж. Стільки готувався», – зринула думка. Коли зайшов у провулок, чомусь злегка затремтіли руки: на краю проїжджої частини хитнулися тіні. «Що, і там ?.. Можливо, за мною слідкують?»
Він присів за кущем, прислухався. Дійсно, прошелестіло. Піднявся на увесь зріст:
«Ага, то собака. А я подумав…»
Чим ближче доходив до магазину – сумніви розчинялися. Володимир розправив плечі, роздивився і впевнено наніс удар у вікно торгової точки. Скло розлетілося. Почекав хвилин три-чотири, проник всередину. Ще прислухався – ніяких кроків, ніде нікогісінько. За лічені десятки хвилин устиг наповнити дві великі сумки спиртними напоями, продуктами, шоколадками. Як спортсмен-легкоатлет, швидко справився: заховав їх у ближчому ліску і вже складав товар у додаткові. Серце чомусь «тьохнуло», наче щось підказувало. Тяжкувато зітхнув, але продовжував «роботу».
Розбите вікно магазину помітив сторож з сусідньої території. Зателефонував у міліцію.
У ці хвилини Володимир уже крокував центральною вулицею. Подумки планував, де і в яких місцях заховає товари. «Операція вдалася», – радів…
– Звідки ви йдете і що несете у сумках?- несподівано перед ним з’явилися двоє міліціонерів.
Тяжко зітхнув. «Тікати… А куди?» Пауза мовчання затягувалася.
– Ну, що мовчите?—упевнено прозвучало запитання.
– Несу товари. Обікрав магазин, – пояснив. А в цей час у Холми до місця пригоди з Корюківки їхала слідчо-оперативна група.
Крадій нічого не приховував. Розповів, що у селищі проживає у співмешканки. Непрацюючий. Потрібні були більш доказові факти. І правоохоронці зробили невеличке розслідування. Виявилося, що біографія у Володимира не без плям: раніше за крадіжку і незаконне проникнення до приміщення відбував строк у Сумській виправній колонії. Був засуджений на 4 роки позбавлення волі. Увесь термін не «відсидів» – достроково звільнили.
Чоловік не з лінивих. Колись мав роботу, працював у Семенівці у приватного підприємця, знайшов там свою «половинку». Проте, тягнуло до рідної Козилівки, куди приїздив велосипедом. У селі у нього з’явилися нові злочинні плани. Двічі навідувався до сусіднього Бобрика, проникав у магазин, забирав багато товару – на суму від 3 до 5 тисяч гривень. Перевозив украдене, складав у господарському приміщенні. Про це співмешканка не знала, і він її не посвячував у подробиці нічних «походів». Згодом з Семенівки переїхав до Холмів, знайшов собі іншу жінку, у якої й проживав. Шукав роботу, але не знайшов. Вирішив повернутися до «старих занять»… Упіймався на «гарячому». А тепер перебуває під слідством.

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.