Корюківщина прощалася з героєм

12845354

 18 лютого Корюківщина провела в останню путь 36-річного корюківчанина Віталія Гирича, який загинув у зоні проведення АТО під селищем Луганське…

ВІН БУВ ВІДВАЖНИМ, ЗАЛИШИТЬСЯ – НЕЗАБУТНІМ

Вони стояли біля селища Луганське. Не раз їхню частину обстрілювали сепаратисти і терористи. Якщо це було можливо – відповідали. Того дня нещадний обстріл почався несподівано. Воїни кинулися до укриття. Та не всім пощастило: один з осколків поцілив у шию Віталія. Поранення було смертельне…

Тривожні вісточки майже чи не кожного дня надходять з «гарячих точок» Східної України. І , мабуть, найгіркіші вони для матерів. Ще лічені дні тому хоронили у Корюківці хороброго і відважного Миколу Пономаренка. Не минуло й тижня, як нова трагедія: загинув корюківчанин Віталій Гирич.
Про нашого героїчного воїна-захисника Віталія більше заговорили у неділю. А в понеділок повністю підтвердилася інформація: «Від рук ненависних терористів і самозванців-сепаратистів загинув наш земляк Віталій Гірич. Його ближчими днями повинні привезти до Корюківки». У вівторок, 17 лютого, машина з тілом солдата уже була в дорозі. Передбачалося, що до 20 години прибуде у Корюківку. Вздовж вулиці Шевченка загиблого зустрічали товариші, знайомі, небайдужі корюківчани, які Віталія знали як надійного, доброзичливого, добродушного ще з шкільних років. Багато їх прийшло з квітами, маленькими лампадками. На центральну площу «Вантаж -200» прибув близько 23 години…
Віталій був призваний у квітні. Після нетривалого навчання на полігоні в одній з військових частин Чернігівщини, вже у першій декаді потрапив у Східну Україну. Перебував у різних «гарячих точках» Донецької і Луганської областей. Брав участь у десятках боїв проти сепаратистів і російських терористів. Наш земляк-корюківець був відмінним гранатометником – десантником. На його рахунку – ряд підбитої техніки, зокрема, бронемашин.
Їхній підрозділ не дислокувався на одному місці. Бойові дії вимагали переїздів. Їхали туди, де були найпотрібніші, підтримували інші військові формування. Товариші по зброї Віталія називали надійним і дуже пильним. Не раз вдало прикривав їх у боях, коли треба було просунутися вперед або зайняти «висотку» чи вигідне місце. По кілька разів на день йому телефонувала дружина з Корюківки. Віталій ніколи не скаржився на якісь труднощі. Казав: «У нас усе добре. Забезпечення хороше».
…Цього разу вони стояли біля селища Луганське. Не раз їх обстрілювали сепаратисти і терористи. Якщо це було можливо, наші воїни відповідали. Та були дні, коли й тривало затишшя. Проте, захист вимагав виконувати завдання. « Ходили по воду, якої не вистачало. І того дня вони перебували в наряді. Зброя була напоготові. Цього разу обстріл був нещадний. Воїни кинулися до укриття. Тільки не усім повезло: один з осколків поцілив у шию Віталія. Пораненя – смертельне…» – повідомила дружина Інна.
Тіло героя зранку 18 лютого перебувало на вулиці Франка. Хата у скорботі: першими прийшли попрощатися рідні, родичі, близькі товариші, власники підприємства «Ванеса», які підтримали родину матеріально. Саме у цьому товаристві до мобілізації працював на розпилюванні деревини Віталій. А всього з нього пішло воювати на гарячий схід четверо робітників. Усім їм виплачували середню зарплату, яку отримували дружини. Трудовий колектив збирав кошти й на інші різні потреби солдат.
О дванадцятій годині на вулиці Франка, 25 відбулася траурна церемонія прощання за загиблим героєм Віталієм Гіричем . Тут його відспівали. Тут поховальне богослужіння відправили благочинний Корюківського району Української православної церкви Київського патріархату отець Тарасій. В останню дорогу героя прийшло провести півтисячі корюківчан та гостей міста. Ховали відважного воїна-захисника на кладовищі у селі Трудовик. 01

19 коментарів

  1. Ніка говорить:

    Подивилася відео як Мена зустрічала нашого героя Сергія Бадуненка,їх вийшло набагато більше ніж нас. Ті що не вийшов хочу сказати, ви сидите в теплій хаті на дивані перед телевізором, і за те щоб ви сиділи в теплій хаті наші хлопці віддають своє життя. Невже не можна відірвати свою дупу з дивану вийти на якийсь час чи два і зустріти героя,якого везуть додому. Тепер хочу ще спитати: А що батюшки є тільки в м.Мена і с.Березне а в нас нема? Ганьба.

  2. Роблю діжі говорить:

    В районі влади в нас нема! Чернуха й Ющенко – ганьба!

  3. Ната говорить:

    Влада є. Здобули ж! Слава Майдану! Влада та, яку ви заслуговуєте. Скачіть далі. Вбивайте один одного далі. Зубожійте далі. Це ваша влада і ваша держава, яку ви ЗДОБУЛИ!

    І колись, може, до вас дійде, що у громадянській війні ніякого героїзму нема, і пишатися тут нічим.

    В чому його героїзм?

  4. Ніка говорить:

    Герой тому що москалів далі на українську землю не пускає, ми живемо і над нами мирне небо, завдяки таким хлопцям.

  5. вуж говорить:

    Ната!!!! Як це, в чому його героїзм?
    “На його рахунку – ряд підбитої техніки, зокрема, бронемашин.”
    А те, що там були люди (можливо, вихiдцi з Корюкiвщини), колись живi, так вони ж сепаратисти!!!!!! У сепаратистiв нема дiтей, дружин, батькiв… Хто ж за ними буде плакати???

  6. вуж говорить:

    Ніка_ а яке небо над Донецьком?????

  7. Света говорить:

    Приятно читать, что у меня на родине есть нормальные, здравомыслящие люди.ВУЖ респект.Удачи вам боритесь с этими “партизанами”!

  8. партизан говорить:

    Сепари “білі і пухнасті” а він бачте, підбив техніку. Але ж він її підбив не в москві чи твері,а наукраїнський землі. Неприємно, що серед наших земляків є всякі плзуни, “свєти – нати”. Хоча це можуть бути боти з одного кубла.

  9. Ната говорить:

    Те, кого ты называешь “сепары”, сражаются и ПОБЕЖДАЮТ! Потому что, сражаются за свою землю. На их стороне правда. И они победят. Так как победили в Великую Отечественную.
    Все, что ждет вас, бандерлогов, это позор и забвение. Впрочем, как это уже и было в истории.

  10. вуж говорить:

    Ната и Света, спасибо за поддержку! С Днём Победы Вас и всех ЗДРАВОМЫСЛЯЩИХ людей!

  11. Ната говорить:

    Cпасибо, ВУЖ! Я тоже поздравляю всех с праздником НАШЕЙ ВЕЛИКОЙ ПОБЕДЫ!

  12. партизан говорить:

    http://miss-tramell.livejournal.com/777024.html
    почитайте, хотя… вам это не поможет.

  13. партизан говорить:

    Почитайте, наты светы/вужи и прочая, хотя для ботов и комми это не аргумент, это для нормальных. http://fakeoff.org/history/sotrudnichestvo-mezhdu-sssr-i-natsistskoy-germanii

  14. вуж говорить:

    Йолоп-куртизан, не допомогло! Викликай дух бандери!

  15. партизан говорить:

    До чого тут Бандера, дебіле? Ти невиліковний рашист, в_ж..

  16. вуж говорить:

    В Великий День Победы я признаю тебя, Куртизан-Йолоп, умственно отсталым и попытаюсь не отвечать на твои дебильные посты! Аминь!

  17. Ніка говорить:

    Я не знаю яке небо над Донецьком, я там не живу, а хто хоче в Росію збирайте чемодани і валіть туди, як кажуть перину в жопу і прпутного вітру. А то до нас тікають біженці, якщо ми такі погані якого ви сюди лізете.

  18. вуж говорить:

    Вони хочуть мирно жити у себе вдома, але кровавой пастор розпочав вiйну. Хто куди лiзе?

  19. партизан говорить:

    “Кровавой пастор” переклади правильно методичку фсб, ушльопку.

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.