Вода – не біда, коли повені нема…

Чуєш від людей – у тих погреби затопило, а то он на кладовищі могилу небіжчику викопали, вона ж водою наповнилася… З ким же і поговорити журналісту про весняну паводкову ситуацію і загалом про сезонні тривоги мешканців району щодо наповнення колодязів та пересихання ставків і річок – як не з начальником Корюківського міжрайонного управління водного господарства Андрієм Прохоренком?

– Андрію Миколайовичу, то яке на сьогодні становище “з водою” в нашому районі?
– У попередні три роки, окрім 2017-го, тривало маловоддя. Рівень опадів був набагато нижчим за норму. От минулий рік відзначився: у листопаді – приблизно 135% до норми, грудень – 390% і січень 2018-го – 246! Станом на другу декаду нинішнього березня рівні грунтових вод вищі минулорічних в середньому на 20 сантиметрів. Рівні води на гідротехнічних спорудах (регуляторах шлюзових) річок нашого району на згаданий час були такі: річка Убідь біля села Савинки – торік 205 см, зараз – 210; с.Сядрине – 215 і 220 см; селище Холми – 205 і 208; с.Козилівка – 405 і 408 см. Товщина льоду на річках була близько 10 см, вода йде поверх, на ставках лід 25-32 см. Підстильна поверхня грунту з промерзанням до 10 см, це менше за середні показники, а запаси вологи у метровому шарі стали більшими. За розрахунками фахівців – максимальні рівні та витрати вологи водопілля на Десні передбачаються переважно близькими до норми.
– А що ж тоді твориться з людськими погребами?
– За роки маловоддя відбулося ущільнення верхнього шару водоносу (верховодки). У деяких місцевостях повністю зник перший водоносний шар, який існував – десь близько біля поверхні, а в інших місцях – глибше. І тому на сьогодні є проблема всотування у землю опадів. Ущільнений шар їх просто не пропускає, вода залишається на поверхні, утворюються “блюдця”, низини, де нема стоку. Тому низькі місця на полях, у лісах заповнюються водою, навіть на піщаниках вона застоюється. Хоча критичного у цьому нічого нема, рівні грунтових вод не набагато вищі минулорічних. Заповняться водойми, колодязі. Усі ці зміни у природі відбуваються циклічно, періодично повторюючись. Однак ситуації бувають різні. Траплялись роки, коли вулицями плавали гарбузи внаслідок паводків. Для нашої місцевості, де нема великих річок – паводкові явища відбуваються складно. Тут треба пояснити, що паводок – це порівняно короткочасне і неперіодичне піднімання рівня води у водоймі від швидкого танення снігу при відлигах, рясних дощах. На відміну від повеней, трапляється у будь-яку пору року. А повінь (водопілля) – фаза водного режиму річки з тривалим підняттям рівня внаслідок весняного танення снігу, що спостерігається щороку в один і той же сезон. Та на сьогодні нема причин надто хвилюватися, були роки і складніші.
З часом здатність землі поглинати вологу відновлюється. Але інколи для цього потрібні роки… Багато бід для населення у цьому плані виникає ще й від того, що у населених пунктах не створені інженерні мережі, структури для відводу води – ливневі каналізації, канали, а існуючі водовідвідні труби часто забиті. Та ще й деякі, наприклад, міські вулиці прокладені та забудовані непродумано, на заболочених ділянках. Подекуди проїжджу частину висипали, підняли – куди ж відводитимуться надлишкові опади? У двори… Проїдьте зараз по місту – тут чимало “монументальних, вічних” калюж, котрі розливаються щороку. Тому на майбутнє, при плануванні забудови треба враховувати думки фахівців і проектувати відведення надлишкових вод.
– І цієї весни багатьом треба бути насторожі стосовно паводків?
– Ми розіслали головам територіальних громад району інформацію, що у другій половині березня і далі до травня можна очікувати формування вираженого водопілля, за рівнями і витратами води більшого минулорічного. Імовірність більш високого водопілля сприятиме заповненню ставків, а з іншого боку – вимагає додаткового контролю за пропуском вод, з метою недопущення небезпечних наслідків. Тому управління водного господарства просить керівників громад сприяти пропуску повеневих і паводкових вод на водних об’єктах їхніх громад (річках, ставках, каналах) спільно з причетними організаціями. Потрібно обстежити гідротехнічні споруди, очистити від сміття, заготовити аварійні матеріали.
– Тим більше, що у березні відзначається й Всесвітній день водних ресурсів?
– Ще його називають День води, відзначали учора, 22 березня, під гаслом “Природа – для води”. Девізи щороку змінюються, але їх націленість зрозуміла – донести, що турбота про водні ресурси є справою кожної розумної істоти. Це екологічна дата, яка звертає увагу людства на проблеми навколишнього середовища. Усі, мабуть, знають, що вода, як і кисень повітря – це основа життя на нашій планеті. Тому треба нагадувати кожному жителю Землі про величезну важливість водних ресурсів. З якістю води пов’язані стан здоров’я, безпечне харчування, вирішення медичних і соціальних проблем. Ще у позаминулому столітті великий учений Луї Пастер казав, що більшість своїх хвороб ми випиваємо з неякісною водою. А наскільки забруднені зараз грунтові басейни! Тільки в Україні жителям понад тисячі населених пунктів заборонено пити воду з місцевих джерел. І лише 3% річок на планеті мають відносно чистий свій склад. Поки що Чернігівщина є найбільш забезпеченою в Україні прісними підземними водами. Тому кожному треба оберігати їх чистоту.

Залишити коментар