Закон про освіту писали три роки, і нарешті прийняли

І хоча закон уже набрав чинності, педагоги поки не беруться його коментувати. Кажуть – багато що для них незрозуміле…

У школу можна
і в шість, і у сім,
але вчитися – 12 років
У статті 12 закону написано так: “Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року”. Отже, можна зробити висновок, що йтимуть до школи в 6 або 7 років. А для дітей з особливими потребами початок і тривалість здобуття освіти можуть бути подовжені. Хто розпочне навчання у 2018 році і пізніше, ходитиме до школи 12 років, а ті, що вже навчаються – 11 років. Початкова школа може мати найрізноманітніші форми: один чи кілька класів з учнями одного чи різного віку, з одним або кількома вчителями. Закон також дозволяє роботу початкової школи «в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти».

Законом передбачено такі рівні повної загальної середньої освіти:
початкова освіта – чотири роки (1-4 класи); базова середня – п’ять років (5-9 класи); профільна – три роки (10-12 класи). Навчання учнів за програмами 12-річної середньої освіти починається не в один день, а поступово: для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року; базової – з 1 вересня 2022 року; профільної – з 1 вересня 2027 року. Чітко визначено, що з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти становитиме три роки. Однак 12-річне навчання може бути введено і раніше за рішенням центрального органу виконавчої влади. Профільну середню освіту (з 10 по 12 клас) можна буде здобути за одним з двох спрямувань: академічним або професійним. Академічне передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти. Професійне ж орієнтоване на ринок праці. Але якщо дитина обрала професійну профільну школу, а потім вирішила вступати до ВНЗ, вона зможе це зробити.
Кожен ліцей буде окремою юридичною особою і, як правило, розміститься в окремому приміщенні. Ліцеї задумані не просто як старші класи звичайної школи, а як окремі заклади. Причому, досить великі, де в кожній паралелі є принаймні по 4-5 класів, кожен зі своєю спеціалізацією. А отже, їх буде значно менше, ніж нинішніх 11-річних шкіл. Відповідно і перехід до таких ліцеїв відбуватиметься не так непомітно, як зараз – випускники 9 класів складатимуть ЗНО, і за їх підсумками вступатимуть до обраних ліцеїв на конкурсних засадах.

Складати іспити
доведеться тричі
Законом передбачено, що результати навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти (тобто після 4, 9 і 12 класів) оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різний спосіб, зокрема, як зовнішнє незалежне оцінювання. Але після 4 класу іспити проводитимуться лише з метою моніторингу якості діяльності закладів або якості освіти.

Що таке
компетентності?
Мета повної загальної середньої освіти досить амбітна – «всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності». Очевидно, щоб її досягти, недостатньо лише отримати знання. Тому вводиться поняття компетентностей, які будуть формуватися в ході освітнього процесу: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна та інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність, інші.
Отже, чи досягатимуть учні нової школи усього того – хтозна, але є спільні (обов’язкові) для всіх – читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

Якою мовою будуть вчити?
Найбільш скандальна стаття 7 чітко визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна. При цьому можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Офіційні мови ЄС – це не тільки англійська, німецька й французька, а ще й румунська, угорська, болгарська, польська, чеська, іспанська, італійська, шведська, грецька, данська, естонська, ірландська, латиська, литовська, мальтійська, нідерландська, португальська, словацька, словенська, фінська, хорватська.
Всього – 24 (російської немає). Якщо дитина належить до національної меншини, у садочку й початковій школі вона може вивчати своєю мовою певну кількість предметів (імовірно більшість). Як здійснюватиметься перехід від навчання мовою нацменшини в садочку до навчання українською з 5 класу, ще має бути визначено.
Чи змінилися правила зарахування учнів
до школи?
Конкурсного відбору до 1 класу в звичайних школах для дітей, які належать до їхньої території обслуговування, і раніше не було. Новий закон теж гарантує це право. Хоча можна обрати й інший заклад. Але там уже може бути відбір, якщо багато бажаючих. Зарахування учнів до ліцеїв (з 10 класу), приватних закладів загальної середньої освіти і закладів спеціалізованої освіти дозволяється проводити на конкурсних засадах. Закон чітко вказує, що наповнюваність класів не може перевищувати 30 учнів.
Більше не буде
спецшкіл?
Новим законом не передбачено спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням певних предметів з 1 класу. Однак залишаються: спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат) – І-ІІІ або ІІ-ІІІ ст.; школа-інтернат (ліцей-інтернат) спортивного профілю – І-ІІІ або ІІ-ІІІ ст.; професійні коледжі спортивного, культурологічного або мистецького спрямування; військовий (військово-морський) ліцей, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою – ІІ-ІІІ або III ст. для дітей з 13 років; науковий ліцей, науковий ліцей-інтернат – ІІ-ІІІ або ІІІ ст. Для дітей певних категорій: спецшкола (потребують корекції фізичного або розумового розвитку); санаторна школа (потребують тривалого лікування); школа соціальної реабілітації (відповідно до рішення суду потребують особливих умов виховання); навчально-реабілітаційний центр (порушення розвитку).
І надалі функціонуватимуть міжшкільні навчально-виробничі комбінати, які мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

Діти з особливими потребами можуть навчатися разом з усіма
Законом впроваджується інклюзивна освіта. У навчальних установах за потреби можна створювати інклюзивні та спеціальні групи і класи для навчання дітей з особливими потребами. «У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку», – йдеться у тексті.
Щоб допомогти таким дітям у навчанні, до штату вводиться посада асистента вчителя, учні навчаються за індивідуальною програмою.

Хто харчуватиметься безкоштовно?
Діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, з особливими потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), діти із малозабезпечених сімей.
Безоплатне харчування може бути введене для інших категорій, визначених законодавством або за рішенням органу місцевого самоврядування.

Чи подешевшає
навчання в приватних школах?
Так, але не суттєво. З 1 січня 2019 року законом вводиться принцип “гроші ходять за дитиною”. Держава здійснює фінансування здобуття особою загальної середньої освіти у приватному чи корпоративному закладі освіти, що має відповідну ліцензію, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу цільових коштів. Як повідомляє сайт “Нова українська школа”, зараз держава виділяє на навчання кожного учня близько 10 тисяч гривень на рік, а для дітей з особливими потребами – близько 25 тисяч. Якщо поділити цю суму на 9 місяців навчання, то на місяць держава платитиме приватній школі за одного учня трохи більше тисячі гривень.

Як навчатимуться діти
у сільських школах?
Закон передбачає створення освітнього округу та опорного закладу. Освітній округ – це сукупність закладів освіти (їхніх філій), у тому числі закладів позашкільної освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території. Опорний заклад – це той, що має зручне розташування для підвезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасні матеріально-технічну і навчально-методичну бази та спроможний забезпечувати на належному рівні здобуття профільної освіти. При цьому учні, які проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до опорного закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються ним за кошти місцевих бюджетів. Оскільки до опорної школи багатьом дітям із навколишніх сіл доведеться їхати в інші населені пункти, законом передбачено створення так званих філій закладу освіти, які не є окремими юридичними особами. У філіях можна буде здобути не лише початкову, а й базову середню освіту (до 9 класу включно). Якщо в селі мало дітей певного віку, у початковій школі дозволяється створювати різновікові класи, де освітній процес може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною.

Трирічний бакалаврат
і дворічна магістратура
Для отримання диплому бакалавра студенти вчитимуться не чотири, а три роки. Натомість навчання в магістратурі стане довшим і триватиме два роки, зараз – півтора. Вступ у магістратуру здійснюватиметься за підсумками ЗНО.

Автономія шкіл і більша свобода для вчителя
Теоретично, може існувати заклад, що об’єднує дитсадок, початкову школу, гімназію, ліцей, університет, професійний коледж і музичну чи художню школу. Треба лише отримати відповідні ліцензії і пройти акредитацію. Відтепер школи, дитсадки та інші заклади освіти всіх форм власності матимуть самоврядні колегіальні органи – наглядові (піклувальні) та педагогічні ради, батьківські ради тощо – які прийматимуть найважливіші рішення. Директор школи чи дитсадка обиратиметься на 6 років конкурсною комісією у складі представників інших шкіл, місцевої влади, викладачів педагогічних вишів та громадськості. Для участі в конкурсі треба вільно володіти державною мовою і мати вищу освіту, але засновники мають право встановлювати й додаткові кваліфікаційні вимоги до кандидатів. Директор самостійно братиме на роботу своїх заступників та інших педагогічних працівників. Освітній заклад має право оголосити конкурс на будь-яку вакансію, але головне, що призначення відбуватиметься без погодження з місцевою владою, яке потрібне зараз.
Заклади освіти та педагоги самостійно формуватимуть навчальні програми, які за поданням педагогічної ради затверджуватиме керівник закладу. Єдина вимога – відповідність державним стандартам освіти, які затверджені міністерством. Учитель зможе вільно працювати за власною програмою і обирати форми донесення матеріалу до дітей. Водночас міністерство розроблятиме типові програми для тих учителів, які не хочуть чи не можуть розробити власні.
Закон скасовує процедуру атестації шкіл та право місцевих управлінь освіти на їх інспектування. Самі інспекції ліквідують, а працівники методкабінетів лише надаватимуть допомогу закладам освіти. Перевірятиме заклади Державна служба якості освіти, раз на 10 років.

Директором можна бути не більше 12 років
Обмеження терміну перебування однієї людини на посаді керівника пошириться з вишів на всі заклади освіти. Людина зможе обиратися на посаду директора не більше двох шестирічних термінів поспіль, а потім працюватиме на іншій посаді в цій же школі або директором в іншій.

Зросте зарплата
вчителів
Посадовий оклад учителя найнижчої категорії становитиме три мінімальних зарплати. Цього рівня досягатимуть поступово, до 2023 року. Якби її запровадили негайно, такий оклад становив би 9600 гривень, а з різними надбавками вчителі заробляли б ще більше. І хоча на поступове підняття зарплати дається 5 років, виконати цю норму буде складно.

Добровільна
сертифікація вчителів
Всі педагогічні й науково-педагогічні працівники, як і зараз, мають обов’язково підвищувати кваліфікацію, але ця процедура зазнає докорінних змін. Відповідні послуги зможуть надавати різні державні, комунальні та приватні установи, а також громадські організації, які матимуть відповідну ліцензію. Тож вчитель сам обиратиме, де йому підвищувати кваліфікацію. Це може бути й кілька різних установ, сумарний час навчання в яких має становити не менше 150 годин на 5 років. Замість підвищення кваліфікації учитель може з власної ініціативи пройти добровільну сертифікацію на знання предмету і володіння сучасними освітніми методиками. Пройшовши таку сертифікацію, вчитель отримає на три роки сертифікат і 20% надбавку до зарплати, а також зможе навчати інших педагогів.

Інформаційна
прозорість
Кожен заклад освіти зобов’язаний розмістити у відкритому доступі на своєму сайті (чи сайті засновника) всю важливу інформацію про свою діяльність. Зокрема, статут, ліцензії, сертифікати про інституційну акредитацію та акредитацію програм, структуру та органи управління закладу, кадровий склад, освітні програми, мови освітнього процесу, вакансії й конкурси, матеріально-технічне забезпечення, наявність гуртожитків, місць у них та розмір оплати за проживання, результати моніторингу якості, річний звіт, правила прийому, умови доступності для осіб з особливими потребами, розмір плати за навчання, перелік і вартість додаткових послуг тощо. Обов’язково має оприлюднюватися кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійну допомогу, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Академічна
доброчесність
Закон зобов’язує учасників освітнього процесу дотримуватися академічної доброчесності. Порушеннями академічної доброчесності вважаються: плагіат, самоплагіат (коли людина видає свої старі наукові результати за нові), фабрикація чи фальсифікація даних, списування, обман, хабарництво та необ’єктивне оцінювання. Порушнику загрожує відмова у присудженні наукового ступеня чи звання, позбавлення вже присуджених ступенів, звань, кваліфікаційних категорій, позбавлення права обіймати певні посади. Учнів і студентів за порушення доброчесності можуть направити на перескладання іспиту, контрольної тощо, повторне проходження курсу, позбавити стипендії чи пільг або відрахувати з навчального закладу.

Більше джерел
фінансування
Держава, як і зараз, виділятиме місцевим бюджетам субвенцію на загальну середню освіту, в тому числі й на здобуття середньої освіти в професійно-технічних закладах. Професійну складову цих закладів фінансуватимуть переважно регіональні бюджети.
Держава фінансуватиме навчання на бюджетних місцях у вишах та підготовку фахівців дефіцитних робітничих професій в системі профтехосвіти. Місцева влада й органи самоврядування мають створити належні умови для роботи закладів освіти, у т.ч. забезпечити їх приміщеннями та організувати підвезення дітей із сусідніх сіл до опорних шкіл. Дошкільна і позашкільна освіта фінансуватиметься переважно з місцевих бюджетів, які завдяки децентралізації за три роки зросли більш ніж удвічі. При цьому дитсадки, а також приватні школи, які обґрунтують вартість навчання, отримають додаткові гроші на кожну дитину з держбюджету.
Загалом кожен заклад освіти матиме право отримувати гроші з бюджетів різних рівнів, а також із будь-яких джерел, не заборонених законом, у тому числі добровільні пожертви, гранти, дивіденди, допомогу від батьків, приватних партнерів тощо, надавати платні послуги, продавати вироблену в майстернях чи виробничих підрозділах продукцію тощо. Кошти кожен заклад зможе вільно витрачати на свою статутну діяльність, а тимчасово вільні гроші зможе розміщувати в державних банках.

За матеріалами
інтернет-видань
підготувала Ірина ГАЙОВА

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.