Заради високої мети – здоров`я людей

DSC_0558

Сергій Пивовар

15 Червня День медичного працівника

Напередодні Дня медичного працівника газета завітала у гості до головного лікаря Корюківської центральної лікарні. 36-річний Сергій Пивовар офіційно очолив медичну галузь у березні цього року. Хоча вже з початку 2014-го йому довелося взяти на себе виконання відповідних обов’язків.

 Розмову розпочали з найсвіжіших новин – наші медики здобули перемогу на обласній спартакіаді обкому профспілки працівників охорони здоров’я. Справжній подарунок до професійного свята!

– Спочатку корюківська команда лідирувала на міжрайонній спартакіаді у Сосниці, – з гордістю каже керівник, – а вже потім у Чернігові, у фіналі, що відбувався 31 травня, ми вибороли перше місце серед районів Чернігівщини.

РЕФОРМУВАННЯ
ПРИЗУПИНИЛИ.
АЛЕ НЕНАДОВГО…

Сергію Григоровичу, чи добре, що державою на сьогоднішній день оголошено мораторій на реформування медицини?
– Кілька років тому розпочате реформування первинної ланки нашої галузі мало торкнутися передусім діяльності поліклініки та медзакладів на селі – лікарських амбулаторій і ФАПів. На їх базі планувалося створити центр первинної медико – санітарної допомоги, який би фінансувався з районного бюджету, а стаціонарне відділення передавалося на баланс області. Сказати, що це добре – не можу. Адже, яким чином з одного бідного бюджетного закладу зробити два багатих? Натомість, більшість районів такі центри встигли створити: розірвали, як кажуть, «по – живому», а результати себе не виправдали.
– А Корюківщина, наскільки мені відомо, й не починала цю справу. Чому нам так «повезло»?
– Дійсно «повезло»… Сталося це не тому, що ми спізнилися, просто незавершений ремонт поліклініки завадив навіть відповідні документи подати. Хоча, переконаний, держава незабаром мораторій відмінить і реформування продовжиться.
– А чи запитували вас – медиків на місцях, головних лікарів в обласні раді, які зміни треба впроваджувати?
– Раніше ніхто нічого не питав. Розпочали, то й розпочали… А оце 6 травня зібрали й запитали, мовляв, як думаєте – що краще зробити? Я вважаю, починати потрібно зі збільшення фінансування медичної галузі загалом. Щоб на медицину спрямовувалось не 2-3% ВВП (як в Україні), а 7-8% (як у розвинених країнах).
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання.

БЕЗ КАДРІВ –
ЯКЕ РЕФОРМУВАННЯ?

– Перш ніж реформувати, слід медустанови укомплектувати кадрами і, відповідно, створити фахівцям належні умови для роботи та проживання.
– Кадровий «голод» й досі допікає?
– Звісно. Гостро потребуємо анестезіологів (треба – 5, є -1), акушер – гінекологів (треба – 4, є-2), педіатрів, терапевтів, окулістів, сімейних лікарів. Загалом, нині серед 66 лікарів – 40 відсотків пенсіонерів. Оптимізму додає те, що у нас не перший рік діє районна програма по забезпеченню лікарями. Так, сьогодні коштом райбюджету четверо місцевих молодих людей навчається в медичних вишах: троє – на третьому і один – на другому курсах. Проте, якої конкретно спеціалізації вони набудуть, стане відомо лише по закінченню навчання. Також нині дев’ять молодих лікарів проходять у нас інтернатуру. В серпні мають вийти на роботу. Більшість – приїжджі, можуть виїхати. Та, думаю, акушер – гінеколог, хірург і рентгенолог – залишаться.
– Сергію Григоровичу, відомо, що з двох квартир, які планувалося придбати цьогоріч для медиків за кошти райбюджету, хіба що буде одна?
– І то, зважаючи, яка сьогодні ситуація в державі та як проходять платежі через казначейство – однозначно сказати не можна. Хоча дійсно у райбюджеті з цією метою передбачено 200 тис. грн. Скоро має звільнитися і квартира лікаря – кардіолога. Костянтин Грищенко планує звільнитися, тож допрацює в Корюківці до 1 серпня і працевлаштовуватиметься у обласному центрі. Кому її передадуть – вирішуватиме власник (міська рада) спільно зі спонсором (фабрикою техпаперів) і керівництвом ЦРЛ.

БЛАГОДІЙНІСТЬ –
СПОСІБ ВИЖИВАННЯ

– Сьогодні безплатна українська медицина коштує пересічним громадянам надто дорого, чи змінюється ситуація в цьому плані?
– Тільки в бік погіршення. Якщо у минулому році на охорону здоров`я було виділено близько 20 млн. грн., тона цей рік – 16,8 млн. грн. І це не враховуючи здорожчання ліків, енергоносіїв та ін. Усі кошти, котрі виділяються на медичну галузь району, «з’їдають” зарплата (75%) та енергоносії (20%). Решта 5% – витрачаються на харчування пацієнтів (2,09 грн. в день) і медикаменти (2,45 грн. на одну людину). І зарплати у нас незахмарні, як і в усіх. Наприклад, молодий лікар отримує всього 1300 грн. Нема чого кривити душею – без благодійних внесків громадян та спонсорської допомоги підприємств і організацій медицина району просто не виживе. Тому від усього нашого понад півтисячного колективу хочу подякувати людям, які з розумінням ставляться до медичних проблем, допомагають хто чим може, роблять благодійні внески, перебуваючи на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні.
А за матеріальної підтримки нашого незмінного помічника і головного районного благодійника ПАТ «Слов’янські шпалери – КФТП” вдалося завершити довгоочікуваний ремонт приймального та центрального стерилізаційного відділень ЦРЛ, актової зали. За кошти фабрики нещодавно розпочато ремонт операційного блоку. Сподіваюсь, протягом літніх місяців закінчимо, бо роботи виконує відома місцева будівельна організація приватного підприємця Олександра Сидоренка. Стосовно завершення ремонту поліклініки, то звертались і до народних депутатів Ігоря Рибакова та Валерія Дубеля, і до керівництва фабрики. Чекаємо на їхні відповіді. Думаю, треба братися за цю справу усім районом, бо поліклініка – життєво необхідний об’єкт для кожного з нас … КФТП не відкидає можливої допомоги з ремонтом і готова взяти на себе левову частку затрат, але за умови, що до цієї справи долучаться й інші підприємства та підприємці, адже кваліфікованої медичної допомоги потребують не лише працівники фабрики.

«А Я НЕ НАДАЮ
БЛАГОДІЙНОЇ
ДОПОМОГИ…»

– Чи всі представники бізнесу в районі відгукуються на заклик допомогти лікарні?
– У моїй практиці був лише один випадок, коли я звернувся до власника магазину і попросив кілька листів хоча б побитого шиферу, аби підлатати покрівлю, а він відповів: «А я благодійністю не займаюся». І що цікаво, назавтра дивлюся, а він сидить біля стоматкабінету з надутою щокою…
А загалом, допомагають усі. Ось недавно депутат районної ради Анатолій Сергійчук латав діри в асфальті по місту. Попросив його і на території райлікарні поладнати дорожнє покриття. Спасибі – не відмовив. Коли відремонтоване приймальне відділення облаштовували, дивимось, а нашим меблям – по 30 років. Звернувся до місцевого підприємця Віктора Мальчевського – він подарував гарну шафу. Ще один умілець Григорій Калістратович зробив стіл, а підприємці Станіславські придбали гарний тюль, аж на 2000 гривень. Дуже багато нам допомагає В’ячеслав Абинашний – і карнизами, і будівельними матеріалами та інструментами. Геннадій Михайленко часто ремонтує наші службові автомобілі, виручає при проведенні малярних робіт. Роман Менський придбав на 500 гривень світильники. Не відмовляють у допомозі й орендарі приміщень під аптечні заклади.
Багато робіт виконуємо власними силами. Зокрема, ремонтуємо стоматологічний та флюорогафічний кабінети, центральний хол, лікарняні сходи. Маємо плитку для підлоги ( теж один добродійник подарував), а щоб покласти її, приміром, у коридорі, котрий веде до лабораторії, коштів немає. Аби знайшовся майстер за помірну ціну її покласти – були б дуже вдячні.
Для зручності працівників та хворих біля центральноговходу лікарні встановили банкомат одного з банків. Планується встановлення ще одного банкомату іншого банку та терміналу для оплати комунальних послуг, поповнення рахунків мобільних телефонів та ін.

ЧИ НЕ ЗАЛИШАТЬСЯ
МЕДИКИ БЕЗ ЗАРПЛАТИ?

– Сергію Григоровичу, вас, як керівника такого великого колективу, не може не турбувати те, що коштів на зарплату в бюджеті передбачено лише на десять місяців. Як плануєте вирішувати проблему?
– Що зможемо, самі зекономимо, ущільнивши мережу і штат. 200 тисяч, які планувалися на придбання другої квартири для лікарів, вже заплановано зекономити.Однодобових відряджувальних фактично не виплачуємо. Але такими заходами нам зарплати на два місяці не назбирати. Тому без державної субвенції не обійтися.

ГЕМОДІАЛІЗУ БУТИ
ЧИ НІ?

А які перспективи щодо відкриття гемодіалізного відділення у райлікарні?
– Воно повністю готове до роботи. Розвалити і знищити завжди можна, а зробити – навряд чи. Тож чекаємо змін на краще у державі. Справа за малим – щоб порозумілися його власники з вищою владою. А поки нам сплачують за оренду, і, повірте, ці кошти ніяк не зайві для нашого мізерного бюджету.
– Підсумовуючи розмову, давайте, будь ласка, сконцентруємо увагу на найболючішій проблемі медичної галузі району у плані медичного обладнання.
– Сьогодні ми просто страждаємо через те, що не маємо хорошого флюорографа. Той, що є, більше не працює, ніж працює. Коштує новий близько 700 тис. грн. Їх нам у найближчому майбутньому не бачити. Тому залишається одне – звернутися по допомогу до жителів району. Давайте з миру по нитці – і назбираємо коштів на його придбання. А якщо зуміємо згуртуватися на благо спільної справи, тоді можна подумати й про комп’ютерний томограф. Добре, якщо наша держава швидко оговтається від нинішніх потрясінь і покращить фінансування медицини, а якщо – ні? Багатьом з нас це може коштувати, можливо, й життя.
Пропонує відкрити спеціальний рахунок, на який всі небайдужі підприємства та прості люди могли б перераховувати певні кошти. А лікарня через загету «Маяк» періодично звітуватиме з цього питання.
– Але на такій сумній ноті закінчувати інтерв’ю не хочеться…
Користуючись нагодою, вітаю своїх колег, пенсіонерів медичної справи з професійним святом! Бажаю гарних здобутків у праці. Хто на заслуженому відпочинку – доброго здоров’я і цікавого дозвілля. А нашим відвідувачам зичу приходити у лікарню не лікуватися, а лише з метою профілактики. І всім разом землякам – мирного неба над головою. Сьогодні це побажання найактуальніше в Україні…

Залишити коментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.