Зовсім – останній дзвінок…

Святом зі сльозами на очах була урочиста лінійка у День останнього дзвінка в приміщенні Корюківської ЗОШ І ступеня №3. Прощалися учні (їх тут навчалося 33 у 1-4 класах), трудовий колектив, батьки – не лише з навчальним роком, а й самою “Лісовою академією” на Олексіївці, як жартома колись прозивали місцеві вихованці свій заклад. Його закривають, учнів у новому навчальному році запрошують до себе інші міські школи.

Трудовий колектив обіцяно працевлаштувати. Напередодні цього свята міський голова Ратан Ахмедов на запитання кореспондента сказав, що норми нового законодавства про освіту не можна виконати у таких маленьких школах. І важко дотримуватися вимог протипожежної та іншої безпеки. Тому учням цієї школи пропонують кращі умови навчання. Придбали автобус для їх підвезення. Приміщення школи буде охоронятися, поки не знайдеться для нього дбайливий власник…
А директор Світлана Римар говорила на цьому справді родинному святі про зроблене і досягнуте за минулі роки, про створені хороші умови для навчання і розвитку дітей – загальними зусиллями колективу і батьків учнів, шефів. Гості свята щиро і тепло відгукувались про спільні здобутки. Підприємець Леонід Неживий подарував дітям солодощі, назвав цю школу, яка працювала з 1958 року, храмом душі. Від агрокомпанії “Урожай” першокласникам вручили подарунки. І діти вітали усіх, дарували квіти, казали про свою школу, що хоч і зветься вона початкова – та дала їм грунтовні знання, а тепер сумно дзвенить той останній дзвінок, мов плаче струмок, і передавали одне одному з рук в руки важенький дзвоник… Відзначали тут кращих учнів похвальними листами за високі досягнення у навчанні та призами за успішну участь у творчих конкурсах. На прощання запустили у небо із заквітчаного подвір’я у чудовому природному та рукотворному обрамленні – зграйку різнокольорових повітряних кульок. Розлетілися вони, як випускники шкіл розлітаються по білому світу, шукаючи свою дорослу долю і кращі сподівання…

Фото ВІталія Остапенка

Залишити коментар